“Невинний” 2020-ий: винороби на Закарпатті називають нинішній рік одним із найгірших за десятиліття

РІК ВАЖКИЙ, АЛЕ БЕЗ ВИНА СПОЖИВАЧІВ НЕ ЗАЛИШИМО

Ігор Радомисельський

Ігор Радомисельський, виконавчий директор виноробної компанії “Шато Чизай” (компанія вирощує 272 га власного винограду, її виноградники є у найтеплішому Берегівському районі Закарпаття, а також — на Іршавщині, наразі це найбільший виробник вина в області) зазначає, що цьогорічний сезон для виноробів — один з найгірших років за останні десятиліття.

– Цьогорічний сезон для виноробів дуже важкий. Маємо таку ситуацію, що на економічну кризу-2020 року через коронавірус наклалися ще й складні природні умови. Шкода подвійна. Причому, якщо економічна криза б’є по всіх однаково, то природа б’є по виноробах у різних регіонах по-різному. Співчуваємо колегам з Півдня, де страшні посухи призвели до втрат урожаю. А на Закарпатті ми мали аномальні заморозки навесні та холодний і вологий початок літа, – розповідає Ігор Радомисельський.

З його слів, дуже пізні різкі морози, які вдарили у квітні вже під час розвитку кущів, негативно позначилися на вегетації винограду. А влітку виноград мав вищі ризики хвороб через холод і вологу.

– Через це на деяких найважчих ділянках виноградників ми отримаємо в кілька разів менше врожаю, ніж зазвичай, – каже Радомисельський. – Що це означає? Щороку ми вкладаємо у наші виноградники великі ресурси. З точки зору економіки цьогорічний врожай буде для підприємства у кілька разів дорожчим. Така специфіка роботи у виноградарстві та виноробстві. Урожай ми збираємо восени, але працюємо цілий рік, починаючи з зими, коли стартує обрізка лози. Ресурси на підтримку виноградників протягом року – величезні. І, звісно, всі негаразди впливають на економічні показники компанії, - пояснює Ігор Радомисельський.

Наразі у виноробній компанії “Шато Чизай” вже почали збір врожаю. Роботи йдуть почергово на різних ділянках, виноград збирають за оптимальним рівнем цукристості та кислотності. Зараз триває збір Черсегі, це сорт-автохтон на Закарпатті. Готуються до роботи з іншими сортами – спершу збиратимуть білі, наприклад, Мускат Оттонель, а червоні, як-от Мерло, Піно Нуар, чекатимуть своєї черги в жовтні. Із урожаю-2020 будуть хороші вина, переконують у компанії.

– Рік справді важкий. Утім, ми точно не залишимо споживача без найкращого вина із Закарпаття. Продукції буде достатньо, без якісного закарпатського вина українці не зостануться. У нашому виносховищі є запаси, також це витримані вина у дубових бочках, які зберігаються тривалий час. Вина є достатньо, щоби втриматися на ринку і не втратити свого споживача, – каже Радомисельський.

- У 2018-му році ми мали рекордний врожай – і за кількістю, і за якістю, дуже йому раділи. Ну, а цьогоріч природа нам ситуацію, так би мовити, вирівняла. Втім, ми з оптимізмом дивимося в майбутнє і сподіваємося, що в наступні сезони природа нас знову порадує. А тим часом закликаємо українців цінувати вітчизняний продукт. Знаєте, італієць ніколи не порадить вам, скажімо, французького вина, ба більше – не порадить італійського вина, яке виготовлене далі, ніж за 50 км від його дому. Час і українцям поважати своє, рідне.

РАНІШЕ ВРОЖАЙ ПРОДАВАВ, ЦЬОГОРІЧ — ЛЕДВЕ ВИСТАЧИТЬ САМОМУ

Владислав Чопак

Приватний винороб Владислав Чопак (має 3 га власних виноградників у смт. Середнє Ужгородського району) теж зазначає, що 2020-ий рік для виноробів препоганий. Ситуація важка, каже Чопак, та все ж плакати не хочеться - працюємо!

- І це ж іще не кінець, бо зараз теж сунуть дощі на Закарпаття, а збір винограду уже почався і захищати його препаратами уже не можна. Тому, боюся, що втрати, які я вже підрахував, ще не остаточні, - каже винороб.

- Я цьогоріч втратив третину урожаю на деяких ділянках виноградника — просто не вродили кущі. А інші дві третини на винограднику вродили на 30% менше у порівнянні з іншими роками. Тому якщо раніше частину урожаю зі свого виноградника я продавав, бо не міг стільки переробити, а я виготовляю близько 1,5 тис. літрів, то цьогоріч заледве сам обійдуся своїм урожаєм.

Причина цих втрат, перш за все, погодні умови, несприятливі для виноградарства та виноробства. Через холодну весну з заморозками, затяжні дощі, холодне літо виноградники потерпали від грибків і хвороб. Як наслідок — втрати урожаю, - підсумовує Влад Чопак.

Влад вирощує на 3 га своїх виноградників білі токайські та червоні сорти винограду, а також каберне совінйон.

- Якщо в минулі роки робив напівсухі вина, то цьогоріч розраховуємо тільки на сухі, - каже Чопак.

Він також акцентує, що за умов карантину на справу впливає й економічна криза.

- У нас майже немає продажів: люди не приїжджають, як у попередні роки, в дегустаційний зал, цей карантин реально вдарив по збуту. Тому рік важкий ще й з економічної точки зору.

Влад Чопак зазначає, що крім важкого року через природні умови та коронавірусну кризу, додався ще один фактор — неможливість легалізуватися на ринку виноробства.

- З тієї площі виноградника, яку я обробляю, можна зробити і 15 тисяч літрів вина, але я не маю збуту. Щоб офіційно зайти у торгові мережі, треба мати ліцензію. Я розраховував її отримати цьогоріч, але це виявилося неможливим через бюрократичну тяганину. Документи подав ще весною в Державну податкову службу, але отримав відмову — вона ґрунтувалася на тому, що я не подав документи, які за законом... і не повинен був надавати. Зараз подав документи повторно — виключно ті, яких вимагає закон. Одночасно надіслав скаргу голові ДПС через цю ситуацію, де вимагаю провести службове розслідування. І паралельно повідомив у прокуратуру про зловживання службовим положенням. Чекаю, яка буде реакція, - каже винороб.

- Виноробство та виноградарство – справді ключові галузі для Закарпаття. Я не розумію, чому, коли знаходяться люди, готові вкладати кошти та розвивати галузь, вони отримують палиці в колеса від бюрократів, - зазначає винороб. - Мені важливо отримати ліцензію до збору цьогорічного урожаю, так я зможу зорієнтуватися, скільки вина виготовити, щоб могти його продати. Якщо ми хочемо, щоб на Закарпатті розвивалось виноробство, то у нас має бути не менше 30-40 хороших виноробів. Ти можеш бути виноробом, навіть якщо в тебе є 2-3 га виноградників,- коментує Владислав Чопак.

СОБІВАРТІСТЬ ВИНОГРАДУ ЦЬОГОРІЧ ВИЩА, АЛЕ ПРОДАВАТИМУ ЗА ТОРІШНЬОЮ ЦІНОЮ

За коментарем щодо урожаю 2020-го року ми звернулися і до Івана Паука, він — виноградар з 25-річним стажем, кілька останніх років почав робити і вино. У Паука — найбільші серед приватних виробників площі виноградників у регіоні - аж 32 га. Розташовані вони на Мукачівщині.

Виноградар відзначає, що рік, справді, важкий. Але для того, хто вміє працювати з лозою на винограднику та доглядати її якісно, ситуація не критична, - наголошує він.

- Рік складний, насамперед, через погодні умови. Хоча вони не були особливими, бо ми й у попередні роки мали ситуації з різкими перепадами температур. Але цьогоріч була холодна весна, і все йде із запізненням на 3-4 тижні, починаючи від цвітіння кущів. Ну, а потім надмірна кількість опадів у червні та липні не давала можливості технологічно утримувати виноград від хвороб. Наприклад, був період, коли дощ ішов два тижні день у день, а виноград треба було встигати між тим обприскувати. Тому я й кажу, що складний рік, бо дуже було багато роботи, - каже Іван Федорович.

Він також зазначає, що через примхливу погоду у виноград довелося вкладати набагато більше ресурсів, аніж зазвичай.

- Наприклад, якщо я проводжу механічне видалення бур'янів на винограднику двічі за літній сезон, то цьогоріч доводилося виводити техніку для роботи чотири, а на деяких ділянках - і більше разів, - розповідає виноградар.

Але разом з тим, Іван Паук каже, що піднімати ціну на продукцію не буде.

- Я розумію, що винороби цьогоріч мають збитки, а не прибутки: нема фестивалів, де продавали вино, не їздять туристи, нема збуту, і багато хто з виноробів має ще чимало залишків вина 2019 року. Тому й не планую піднімати ціну на виноград, продаватиму на тому ж рівні, що й торік. Хоча собівартість його виходить вища, - каже Іван Паук.

На своєму винограднику господар не фіксує катастрофічних втрат.

- Я вже бачу, що деякі сорти витримують нормально такі умови, тому врожай очікую не гірший, ніж минулоріч. Добре виглядає Мерло, Біанка, Шардоне та Совіньйон із білих сортів. Трошки гірше, як торік, поводить себе Каберне. Дуже добре показують себе сорти зі спадщини Голодриги (український селекціонер — ред.). Словом, урожай зберемо, і з нього зробимо добре вино, - завершує на оптимістичній ноті Іван Паук.

Отже, попри важкий рік, винороби всі як один кажуть: без доброго закарпатського вина своїх поціновувачів не залишать. Тому не забудьте і ви їх підтримати, коли завітаєте на Закарпаття. Недарма ж кажуть, що місцеві вина - найкращий сувенір!

Тетяна Когутич, Ужгород, ukrinform.ua

Фото Сергія Гудака

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі