Сергій Федака за прилавком книгарні: «Найкращий мій друг в умовах карантину – комп’ютер»

Цьогоріч на акції Сергій Дмитрович презентує чотири томи історії України долітописної доби, де йдеться про основні історичні події та пам’ятки від кам’яного віку до 860 року, відколи розпочинається історія літописна. Цікаво, що базується виклад на лекційних матеріалах письменника, проте значно розширений.
«Ці видання є рекордними й унікальними для мене цього року. Важко вони писалися та видавалися у таких умовах, адже у зв’язку з карантином доводилося чекати на можливість друкарів розпочати роботу. Але врешті книга йде до читачів, чому я дуже радий», – ділиться про особливості праці в такий час Сергій Федака.
Презентовані видання
Утім автор не зупиниться на чотирьох випусках – усього планує 17 томів «Історії України», які охоплять усі важливі етапи та події минувшини нашої батьківщини.
«Карантинний час я переважно проводив за комп’ютером: якщо не пари, то писав і редагував ці книги. Також працював над 5 томом, який буде присвячений Київській Русі. Тож найкращий мій друг в умовах карантину – комп’ютер. Проте нещодавно був на журналістській екскурсії під склепінням Кафедрального собору. Там демонстрували реставрацію фрески. Було дуже цікаво. Певно, пережив приємний шок: раніше я це склепіння бачив знизу за 12–15 метрів, а в той момент міг навіть торкнутися до розписів», – захоплено розповідає Сергій Дмитрович про карантинні будні.
Чимало читачів виявило бажання придбати книги автора та поспілкуватися з ним. Одна ж зустріч була особлива: Йосип Ганич, прихильник його творчості, подарував Сергію Федаці власну книгу.
Вікторія Кенідра, Медіацентр УжНУ
До теми
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
До цієї новини немає коментарів