Волонтеріат УжНУ підтримав ужгородських медиків, які працюють із хворими на COVID-19

Навідалися в місцеві лікарні, що працюють із «ковідними» хворими: обласну клінічну інфекційну лікарню, центр легеневих хвороб, центральну міську клінічну лікарню, обласну клінічну лікарню ім. Андрія Новака та Ужгородську районну клінічну лікарню.

«У вас третій-шостий поверхи «ковідні»?» – питаємо. «Уже й сьомий», – відповідає привітна ліфтерка в міській лікарні на БАМі.

Під COVID у кожній лікарні відведене окреме крило, адже, крім коронавірусу, є й інші хвороби. Відвідувачі можуть передавати передачі суворо по годинах. На територію деяких медзакладів майже не пускають.

У більшості випадків персонал виходить до нас дружно й групкою – з кожного поверху та реанімації. В одному із закладів лікарка кричить здалеку, поки прямуємо до неї територією: «Будь ласка, швидше, я дуже поспішаю! У мене хворі».

У деяких на обличчях сліди від захисних окулярів, респіратора й захисної шапочки. У такому екіпіруванні проводять по кілька годин. В очах усіх втома. Але водночас і здивування: до них прийшли подякувати. Просто так. За те, що вони виконують свою роботу.

Передаємо тістечка, соки, листи зі словами подяки, а ще – дитячі малюнки.

Директор одного із закладів (у вихідний він, до речі, на роботі) зізнається, що розчулений таким проявом уваги. Показує: «Ось пусті балони з-під кисню. За добу використовуємо близько тридцяти. Ось ці, з синіми пломбами, – все, що залишилося. Чекаємо нових».

Медики, хоч і бачать, що ми в масках і навіть рукавичках, все одно наголошують: «Коли люди дотримуватимуться вимог карантину всюди і носитимуть маски, у нас роботи стане менше. Будь ласка, пам’ятайте про безпеку! Надівайте маски й тримайте дистанцію». А в моїй голові лунає: «Бо класти вже нікуди»…

Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу