Анонімна вакцинація в Ужгороді: що це і для кого? Деталі

Скільки закарпатців мають підроблені COVID-сертифікати чи фальшиву вакцинацію? Хто найчастіше купує «ковідні» документи? Та що робити, якщо захотів вакцинуватися по-справжньому, але вже маєш «липовий» сертифікат? Соціологи УжНУ провели соціологічне дослідження справжності вакцинації серед закарпатців і запропонували експеримент – анонімну вакцинацію для тих, хто нібито «так», але насправді «ні». Деталями під час пресконференції в Ужгородському пресклубі поділився завідувач кафедри соціології та соціальної роботи, професор Федір Шандор та лікар-інфекціоніст Віктор Петров.

Зі слів Федора Шандора, соціологічне дослідження щодо вакцинації населення виконували на замовлення європейських колег. Результати дослідження такі:
«Понад 4000 сертифікатів на території Закарпатської області є фальшивими. Найбільше сконцентровано таких сертифікатів серед працівників освітніх, медичних, закладів культури та працівників держструктур. Саме від них вимагають обов’язкову вакцинацію», – розповідає Федір Шандор.
Професор пояснює, що є кілька груп людей, які мають підроблені сертифікати чи фальшиву вакцинацію:
- Люди, що з релігійних переконань проти будь-яких контактів із державою, в тому числі вакцинації
- Ті, хто перебуває під тиском громадськості чи сім’ї, де побутують антивакцинаторські настрої
- Мають психологічний страх перед медичними закладами і лікарями
Також соціолог додав, що серед опитаних, які купили документи, 35 % людей шкодують, що не вакцинувалися, і хотіли би це зробити.

Федір Шандор «звернувся до лікарського складу області, представників департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та в електронних листах до Міністерства охорони здоров’я з тим, чи можна вплинути на ситуацію. У кафедри соціології та соціальної роботи з’явилася пропозиція розпочати експериментальний соціальний проєкт. Ми створюємо анонімний кабінет вакцинації. Щоб люди з названих категорій, які хочуть вакцинуватися для своєї безпеки, але не хочуть бути зареєстрованими, змогли це зробити», – поділився ідеєю Шандор.
Лікар-інфекціоніст Віктор Петров наголошує: «Ми не можемо обіцяти, що ви ніколи не захворієте, однак ми точно можемо говорити, що ви не станете клієнтом реанімації і, найімовірніше, вас навіть не будуть госпіталізувати. З мого досвіду, вакциновані пацієнти видужують за 7–8 днів. Штам «Дельта» приводить до того, що перебування в стаціонарі зростає до 21–28 днів – такого раніше не спостерігалося».
Віктор Петров підкреслив, що особливо важливо, щоб вакцинувалися люди з груп ризику з хронічними хворобами, високим холестерином, зайвою вагою, а також люди, які піддаються ризику за професією: вчителі, водії, медпрацівники.
«Держава у цьому випадку готова забезпечити вакциною. Для того, щоб ці люди залишилися живими. Ми створили умови, щоб це можна було зробити цілодобово без запису і без черг. Щоб вакцинуватися, вам не потрібно навіть вказувати особисті дані чи номер телефона. Але як лікар, прошу вас придумати або номер, або ім’я, або прізвисько і підписати інформовану згоду, щоб медпрацівник мав юридичне право ввести вам вакцину. Він не буде ставити зайвих питань, «виховувати». Лікар лише запитає, яку вакцину ви обрали для себе».
Вакцинуватися можна у клініці Prevention на вул. Східній, 4/1 (за залізничним переїздом). На вибір є всі вакцини:
-
Astra Zeneca
-
Pfizer
-
Moderna
-
CoronaVac
*
За даними сайту МОЗ Коронавірус в Україні, за час пандемії в країні померло понад 78 700 людей. Це лише на 7 тисяч менше, ніж населення Мукачева. Для порівняння: в Німеччині рівень вакцинації населення близько 70% (84 млн населення). В Україні вакцинованих менше 30% (43 млн населення). На 60+ тисяч нових випадків інфікувань за добу в Німеччині 248 смертей. В Україні на 18+ тисяч інфікувань померли 769 людей. Дані взяті за 17 листопада 2021 року.
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє

До цієї новини немає коментарів