Анонімна вакцинація в Ужгороді: що це і для кого? Деталі

Скільки закарпатців мають підроблені COVID-сертифікати чи фальшиву вакцинацію? Хто найчастіше купує «ковідні» документи? Та що робити, якщо захотів вакцинуватися по-справжньому, але вже маєш «липовий» сертифікат? Соціологи УжНУ провели соціологічне дослідження справжності вакцинації серед закарпатців і запропонували експеримент – анонімну вакцинацію для тих, хто нібито «так», але насправді «ні». Деталями під час пресконференції в Ужгородському пресклубі поділився завідувач кафедри соціології та соціальної роботи, професор Федір Шандор та лікар-інфекціоніст Віктор Петров.
Зі слів Федора Шандора, соціологічне дослідження щодо вакцинації населення виконували на замовлення європейських колег. Результати дослідження такі:
«Понад 4000 сертифікатів на території Закарпатської області є фальшивими. Найбільше сконцентровано таких сертифікатів серед працівників освітніх, медичних, закладів культури та працівників держструктур. Саме від них вимагають обов’язкову вакцинацію», – розповідає Федір Шандор.
Професор пояснює, що є кілька груп людей, які мають підроблені сертифікати чи фальшиву вакцинацію:
- Люди, що з релігійних переконань проти будь-яких контактів із державою, в тому числі вакцинації
- Ті, хто перебуває під тиском громадськості чи сім’ї, де побутують антивакцинаторські настрої
- Мають психологічний страх перед медичними закладами і лікарями
Також соціолог додав, що серед опитаних, які купили документи, 35 % людей шкодують, що не вакцинувалися, і хотіли би це зробити.
Федір Шандор «звернувся до лікарського складу області, представників департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та в електронних листах до Міністерства охорони здоров’я з тим, чи можна вплинути на ситуацію. У кафедри соціології та соціальної роботи з’явилася пропозиція розпочати експериментальний соціальний проєкт. Ми створюємо анонімний кабінет вакцинації. Щоб люди з названих категорій, які хочуть вакцинуватися для своєї безпеки, але не хочуть бути зареєстрованими, змогли це зробити», – поділився ідеєю Шандор.
Лікар-інфекціоніст Віктор Петров наголошує: «Ми не можемо обіцяти, що ви ніколи не захворієте, однак ми точно можемо говорити, що ви не станете клієнтом реанімації і, найімовірніше, вас навіть не будуть госпіталізувати. З мого досвіду, вакциновані пацієнти видужують за 7–8 днів. Штам «Дельта» приводить до того, що перебування в стаціонарі зростає до 21–28 днів – такого раніше не спостерігалося».
Віктор Петров підкреслив, що особливо важливо, щоб вакцинувалися люди з груп ризику з хронічними хворобами, високим холестерином, зайвою вагою, а також люди, які піддаються ризику за професією: вчителі, водії, медпрацівники.
«Держава у цьому випадку готова забезпечити вакциною. Для того, щоб ці люди залишилися живими. Ми створили умови, щоб це можна було зробити цілодобово без запису і без черг. Щоб вакцинуватися, вам не потрібно навіть вказувати особисті дані чи номер телефона. Але як лікар, прошу вас придумати або номер, або ім’я, або прізвисько і підписати інформовану згоду, щоб медпрацівник мав юридичне право ввести вам вакцину. Він не буде ставити зайвих питань, «виховувати». Лікар лише запитає, яку вакцину ви обрали для себе».
Вакцинуватися можна у клініці Prevention на вул. Східній, 4/1 (за залізничним переїздом). На вибір є всі вакцини:
-
Astra Zeneca
-
Pfizer
-
Moderna
-
CoronaVac
*
За даними сайту МОЗ Коронавірус в Україні, за час пандемії в країні померло понад 78 700 людей. Це лише на 7 тисяч менше, ніж населення Мукачева. Для порівняння: в Німеччині рівень вакцинації населення близько 70% (84 млн населення). В Україні вакцинованих менше 30% (43 млн населення). На 60+ тисяч нових випадків інфікувань за добу в Німеччині 248 смертей. В Україні на 18+ тисяч інфікувань померли 769 людей. Дані взяті за 17 листопада 2021 року.
Ксенія Шокіна, Медіацентр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
До цієї новини немає коментарів