Віктор Петров запропонував Ляшку спростити процедуру вакцинальної амністії для громадян

Шановний Вікторе Кириловичу!
У зв'язку із зростанням кількості захворюваності на COVID-19 на території Закарпатської області, у тому числі серед дітей, та наявністю соціологічних даних про наявність досить великої кількості придбаних підроблених сертифікатів у регіоні (понад чотири тисячі), просимо розглянути у якості пропозиції питання спрощення процедури вакцинальної амністії для громадян. В Україні найнижчий серед країн Європи відсоток вакцинованих: за різними даними між 15 і 17%. “За перший квартал 2021 Українці отримали приблизно 232 000 першої дози вакцини. Для порівняння: у африканській Руанді, де населення втричі менше, першу дозу отримали 349 000 людей”, каже the Atlantic.
Причина такого низького рівня вакцинації в Україні не у відсутності вакцин. Люди просто відмовляються вакцинуватися з різних причин. Тому є такі, хто відмовляється навіть безкоштовно вакцинуватися, і замість цього купують фейкові ковід сертифікати.
Україна була і досі є у топі країн світу за кількістю антивакцинаторів. Державна політика в першу чергу має виходити із цієї інформації. Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод накладає на державу позитивний обов’язок вживати необхідних заходів для захисту життя осіб, які перебувають під її юрисдикцією. Цей обов’язок складається із двох елементів: запровадження нормативно-правової бази і вжиття практичних превентивних заходів.
Виходячи із державної політики та закликів МОЗ вакцинуватися всім та не зволікати у цьому питанні, вважаємо більш правильним та логічним кроком надати можливість виправити допущену громадянами помилку (придбання підробленого сертифікату) та вакцинувати цих осіб за їх зверненням, без лишніх запитань та процедур, оскільки лише у такому разі буде досягнуто основну мету — вакцинація максимальної кількості людей та шанс на подалання пандемії з мінімальними наслідками.
Хочемо додатково зауважити, що наявна процедура не сприяє зверненню громадян за вакцинацією, через складність, багатоетапність процедури, страх перед правоохоронними органами та осуд за розголошення інформації перед іншими особами. Зокрема, мова йде про велику кількість релігійних організацій на території області, які проводять політику заборони вакцинуватися своїм прихожанам, а між іншим ці люди як правило працівники освіти чи державної служби, які кожного дня контактують з великою кількістю людей. Запропонована вакцинальна амністія та зволікання лише спонукає людей ризикувати своїм здоров'ям та наражати на небезпеку інших громадян, що у свою чергу призводить до збільшення кількості заражень.
Жодне положення закону не може мати пріоритету над найвищою соціальною цінністю в Україні - людиною, її життям і здоров`ям, що гарантовано статтями 3, 49 Конституції України. Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, інвалідам та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я. Основне завдання, яке стоїть перед медичною системою це забезпечення надання якісних медичних послуг населенню, це реалізація прав громадян на медичну допомогу, а запропонована надто складна і довготривала процедура ставить під загрозу реалізацію всіх заходів, які вживаються для боротьби із пандемією та її подаланням.
З повагою,
К.м.н., лікар інфекціоніст Віктор Петров
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів