«Під час одного з боїв танк мого сина витримав два влучення в башту…», - розповідь командира гармат 128-ї бригади
На черзі - розповідь командира гармати, старшого сержанта Івана.
– Я мобілізований у бригаду в лютому, одразу після повномасштабного вторгнення Росії. У 2014 – 2015 теж воював проти русні і теж у самохідній артилерії. А поміж тим працював завідувачем народного дому (будинку культури) на Львівщині й паралельно вчителював у музичній школі – вчив дітей гри на баяні.
У нас багато бойових виїздів – стріляємо по ворогу із закритих позицій на відстань до 15 кілометрів. Часто не бачимо цілі, але в цьому є й своя родзинка.
Працюємо з нашими самохідками, але якщо отримаємо натівські, дуже швидко освоїмо їх. Хлопці вже самі шукають в інтернеті, як вони працюють, вивчають нюанси дистанційно.
Кілька днів тому в мене було справжнє свято – вперше з початку війни побачив обох синів. Старший син командує ротою в танковому підрозділі нашої бригади (ми на різних позиціях, тому не перетинаємося), а молодший привіз нам із дому волонтерську допомогу. Так і зустрілися всі разом.
Старший син розповів, що під час одного з боїв його танк витримав два влучення в башту. І вистояв, зараз далі лупить русню.
Після війни повернуся додому й знову буду вчителювати. А зараз дистанційно здобуваю вищу освіту – на останню сесію в січні їздив особисто, а теперішню, випускну, сподіваюся, здам прямо звідси…
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада - Закарпатський легіон
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
До цієї новини немає коментарів