А що з нерухомістю в Ужгороді? Розповідає рієлторка Галина Бучко

- Галино, коли почалися зміни на ринку нерухомості в Ужгороді? Чи було це помітно перед повномасштабним вторгненням?
Було дуже помітно. Не масово, але дуже помітно. Через ковід в оренді нерухомості був сильний застій. А десь за 10-14 днів до повномасштабного вторгнення почалися активні дзвінки по оренді. Це були переважно кияни-фрілансери, які не прив’язані до місця роботи. Об’єкти розбирали, як гарячі пиріжки. Вже тоді охоче забирали навіть ті однокімнатні скромні квартири, які не користувалися попитом в ковід, бо власники просили за них 300 доларів. Люди їхали сюди, щоб перестрахуватися, бо росія масово стягувала техніку під кордонами, а ЗМІ попереджали про можливий наступ. Утім, багато хто орендував житло на 2 тижні, місяць – ніхто не хотів вірити, що це надовго.
- Розкажіть про дефіцит житла. Всі чули історії про квартири в оренду за 1000 доларів та кімнати за 500. Чи дійсно це так? Можете трохи прояснити ситуацію зсередини?
Таке було дійсно. Але варто розуміти, що ті квартири, які були за адекватними цінами, розібрали ще за тиждень до повномасштабної війни. Далі розібрали квартири, які були по завищених цінах і пустували. А потім на ринок вийшли ті, хто закінчив ремонт і поставив ціну 1500 доларів. І такі квартири теж забрали. Десь навіть неочікувано для власників. Не кривитиму душею, були ті, хто хотіли отримати більше, ніж це реально коштує. Це такі люди і вони були й до війни, просто не було попиту. А коли попит шалений, це нормально, що ціни ростуть – це закономірно для ринку. Але до честі ужгородців скажу, що були й інші випадки. Наприклад, студентки орендували квартиру, але поїхали додому і не жили там. Власниця запропонувала дівчатам звільнити житло на час, поки нема навчання, щоб прийняти людей, які рятуються від війни. Звісно, власниця розуміла, що може отримати більше, але здала за 6500, як здавала і до цього. Люди дзвонили і перепитували, чи це не шахрайство, бо ціна для того часу була підозріло низькою.
- Знаю, що ви з перших днів війни стали волонтерити і допомагати людям шукати житло без рієлторської комісії. А чи багато ужгородців віддавали житло безкоштовно?
Статистики не маю. Але знаю дуже багато випадків, коли люди пускали до себе безплатно, з’їжджалися з родичами і пускали знайомих у вільну квартиру. Люди приймали родичів, знайомих, знайомих знайомих і зовсім незнайомих людей. Я веду чат із безплатними прихистками. Пропозицій було дуже багато. І після публікації оголошень часто люди просили видалити оголошення, бо жильці знаходилися миттєво, а дзвінки не припинялися. Тому підрахувати це неможливо.
- Зараз є значний відтік людей із області. Багато хто повернувся на деокуповані території, виїхав за кордон. Що на ринку житла зараз?
Ціни суттєво впали. Кияни, харків’яни виїхали і пропозицій побільшало, а ціни знизилися. Якщо в перші місяці однокімнатних квартир не було дешевше 500 доларів, то зараз є пристойні варіанти за 400 доларів. А ще орендарі просять фіксувати ціну у гривні за актуальним курсом. Сьогодні у мене є і за 6000 гривень варіанти. Пропозицій із такими цінами не було навіть скромних. У мене був випадок, коли квартиру після ремонту у квітні здавали за 1500, а зараз здали вже за 800 доларів, бо 1200 за неї вже ніхто не був готовий платити. Люди витратили заощадження і просто не можуть платити більше. Попит упав, тож ситуація вирівнюється.
- А ринок продажу ще живий? Як із ним ситуація?
Реєстри відкриті, запити є. В основному покупці цікавляться нерухомістю з ремонтом, щоб в’їхати і жити. Люди краще переплатять, але не будуть морочитися не те що з ремонтом, а навіть із покупкою техніки, бо це час і сили. На вторинному ринку 2-кімнатні ціни стартують від 32 тисяч доларів за стареньку радянську квартиру. А помешкання на 54 квадрати з новими меблями і ремонтом продалося за 52 тисячі. Все залежить від стану. В новобудовах ціни за вторинку з ремонтом стартують від 1000 доларів за квадрат.
Від забудовників зростання цін не бачу. Ціни ростуть лише в залежності від етапів будівництва, як це і було раніше. Тобто купувати нерухомість, коли є лише виритий котлован, дешевше, ніж коли зведені стіни. Тут ціни за чорнові варіанти коливаються від 550 доларів за квадрат до 1200 на етапі будівництва. А потім власник уже сам робить ремонт на власний смак.
До теми
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «Ми не готуємо солдатів, ми готуємо патріотів» – Олександр Сіденко про нову модель предмета «Захист України»
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Оригінальні роботи Кобзаря: офорти Тараса Шевченка зберігають у Закарпатському художньому музеї ім. Бокшая
- Історія одного пам’ятника: «Весна» Михайла Михайлюка (ФОТО)
- Які зміни відбудуться в медичній сфері Ужгорода після реформи та кластеризації
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- «Я змагаюся зі своїм тілом за можливість творити», - академік, народний художник України Володимир Микита
- Снайпер "Сєня". Прикордонник Віктор Синько посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Яким був Ужгород рівно 100 років тому, на початку 1925 року? Про що писали міські газети? (Фото)
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
До цієї новини немає коментарів