У Рахові в дитячій бібліотеці відбулось свято любові, радості і сміху
Розповідали про традицію цього дня, в цей день потрібно дарувати” валентинки”, листівки у формі серця. Зміст може бути різним: просте “Я люблю тебе” або романтичний вірш. Вважається, що валентинки мають бути червоного або білого кольору. Найпопулярніший подарунок на День закоханих – троянди, одна або букет. А от ще гарний подарунок це книга. У книзі написано багато оповідань про чисте кохання… Незважаючи на те, що лютий місяць холодний та морозний, ми все одно його любимо за те, що святкуємо в ньому світле та чарівне свято – день святого Валентина. Саме тому у це свято, бібліотека Рахова перетворюється на простір, де вирує атмосфера любові!
У Рахові зустріла гостей бібліотеки, завідувачка закладом Єва Дідик, розповіддю про те, що любов — почуття світле і добре. Вона може бути до Батьківщини, до рідного міста, до матері, до дівчини чи хлопця, і, звичайно, до книги, до читання. Вона розповіла про те, що виявляється, святий Валентин «живе» в Україні. Його мощі вже більше двох століть зберігаються в храмі Різдва Богородиці в місті Самбір на Львівщині. Нині сюди з’їжджаються десятки молодих людей на святкове богослужіння, щоб попросити Святого про сокровенне.
Любов Лазоряк – бібліотекар відділу обслуговування розповіла дітям про походження свята та про те, що такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці немає ніде. Ми знаємо, що вони живуть на сторінках книжок, які ми із задоволенням читаємо, дізнаючись про їх неймовірні історії кохання. Вона презентувала відвідувачам підготовлену книжкову виставку «Неймовірні історії кохання». В цей день свої почуття ми виражаємо так званою «валентинкою», листівкою у вигляді сердечка, яка є незмінним атрибутом цього романтичного свята. Олеся Мартиш – бібліотекар читальної зали провела з дітками майстер-клас на якому малеча з ентузіазмом вирізала, малювала, клеїла та виготовляла „валентинки”). Далі завідувачка запропонувала діткам зізнатися в любові до бібліотеки – облаштувати стенд, який бібліотекарі підготували раніше – на червоних сердечках написати за що вони люблять та відвідують бібліотеку та приклеїти їх на стенд «Зізнайся бібліотеці в коханні».
Несподіваним сюрпризом для діток були солодкі подаруночки від нашого постійного користувача-джентельмена Сашка Томашука – всі дівчатка отримали від нього солодкий подаруночок та листівку-валентинку!) Ще одним подарунком до свята стала оригінальна яскрава тематична фотозона, яку для діток підготувала бібліотекар читальної зали. Користувачі бібліотеки із захопленням її розглядали та фотографувалися біля неї на згадку). В свою чергу, бібліотека вітала відвідувачів солодкими та яскравими подарунками, створюючи гарний настрій та приємний спогад. Саме у цей найромантичніший день у році, коли, здається, кохання витає у повітрі, відбулося рандеву з книгою. Ось так романтично, весело та цікаво пройшов чарівний Валентинів день в Рахівській бібліотеці!
Олена Боднар, Карпатський об`єктив
-->
До теми
- Колись, у мирному житті, він був фотографом і працював на телебаченні. Знімав з Кузьмою «Шанс» і « «Шиканемо». А зараз він воїн.
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів