Яке майбутнє чекає на Обласний будинок дитини у Сваляві?

У зв’язку з нововведеннями в українському законодавстві, з 2024 року держава планує скасувати субвенцію на підтримку дитячих будинків. Зокрема, до 28 лютого 2023 року Кабмін постановою №78 від 31 січня поточного року пропонує затвердити план заходів із повернення дітей, які перебувають у будинках дитини, до родин або влаштування їх до сімейних форм виховання, – повідомляє Закарпатська обласна рада.
Відтак, сьогодні у Закарпатській обласній раді обговорили, яким чином надалі функціонуватиме комунальний заклад облради Обласний будинок дитини. На сьогодні у закладі виховують і реабілітують 82 дітей. На 141 посаді тут, за фактом на частинах ставки працює 172 працівників. Згідно з Постановою Кабміну, про яку йдеться, з 2024 року Будинок дитини втрачає субвенцію у сумі 17 мільйонів. Решту коштів автори документу пропонують залучати за рахунок засновників закладів та інших не заборонених законом джерел доходів.
У ході зустрічі голова облради Володимир Чубірко доручив директору закладу Володимиру Бейрешу розробити план оптимізації закладу та його фінансування. Ішлося про те, що додаткові кошти можна залучити, законтрактувавши заклад на стаціонарну реабілітацію. Однак, для цього потрібно вкласти кошти у встановлення ліфта та ремонт окремих приміщень. Пропонується також запровадити надання окремих платних послуг. Присутнім на зустрічі представникам Департаментів Охорони здоров’я та Соціального захисту населення Закарпатської ОВА запропоновано написати листа до відповідних міністерств із проханням відтермінувати запровадження згаданих змін щонайменше на рік.
У обговоренні також взяли участь заступник голови Закарпатської ОВА, депутат облради Петро Добромільський, заступник голови Закарпатської облради Василь Дем’янчук, керуюча справами облради Мирослава Ливч, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, праці, зайнятості та соціального захисту населення, учасників АТО/ООС Ольга Олексик та начальник служби у справах дітей Закарпатської ОВА Світлана Якімеліна.
До теми
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
До цієї новини немає коментарів