Яке майбутнє чекає на Обласний будинок дитини у Сваляві?

У зв’язку з нововведеннями в українському законодавстві, з 2024 року держава планує скасувати субвенцію на підтримку дитячих будинків. Зокрема, до 28 лютого 2023 року Кабмін постановою №78 від 31 січня поточного року пропонує затвердити план заходів із повернення дітей, які перебувають у будинках дитини, до родин або влаштування їх до сімейних форм виховання, – повідомляє Закарпатська обласна рада.
Відтак, сьогодні у Закарпатській обласній раді обговорили, яким чином надалі функціонуватиме комунальний заклад облради Обласний будинок дитини. На сьогодні у закладі виховують і реабілітують 82 дітей. На 141 посаді тут, за фактом на частинах ставки працює 172 працівників. Згідно з Постановою Кабміну, про яку йдеться, з 2024 року Будинок дитини втрачає субвенцію у сумі 17 мільйонів. Решту коштів автори документу пропонують залучати за рахунок засновників закладів та інших не заборонених законом джерел доходів.
У ході зустрічі голова облради Володимир Чубірко доручив директору закладу Володимиру Бейрешу розробити план оптимізації закладу та його фінансування. Ішлося про те, що додаткові кошти можна залучити, законтрактувавши заклад на стаціонарну реабілітацію. Однак, для цього потрібно вкласти кошти у встановлення ліфта та ремонт окремих приміщень. Пропонується також запровадити надання окремих платних послуг. Присутнім на зустрічі представникам Департаментів Охорони здоров’я та Соціального захисту населення Закарпатської ОВА запропоновано написати листа до відповідних міністерств із проханням відтермінувати запровадження згаданих змін щонайменше на рік.
У обговоренні також взяли участь заступник голови Закарпатської ОВА, депутат облради Петро Добромільський, заступник голови Закарпатської облради Василь Дем’янчук, керуюча справами облради Мирослава Ливч, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, праці, зайнятості та соціального захисту населення, учасників АТО/ООС Ольга Олексик та начальник служби у справах дітей Закарпатської ОВА Світлана Якімеліна.
До теми
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- Завдяки побратимам 23-річний військовослужбовець вижив у бою і продовжує службу у прикордонному відомстві на Закарпатті
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- «Кожен наш виїзд приносить користь – якщо не знищує ворогів, то принаймні пошкоджує їхню логістику. Це додає снаги…» Історія воїна 128-ї бригади Назара
- «Я змагаюся зі своїм тілом за можливість творити», - академік, народний художник України Володимир Микита
- Герої без зброї: начальник групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Андрій Лісков про руйнівну війну, ризики та відбудову
- Історія охоронців українсько-словацького кордону: німецької вівчарки Каро та кінолога В'ячеслава
- «Я порадив сусіду, котрий ховається дома, навчити поводженню зі зброєю своїх дітей. Бо якщо воювати не хоче він, тоді доведеться їм…» - воїн 128-ї бригади
- Від спецефектів у кіно до виробництва вибухівки на війні. Як боєць бригади «Хижак» керує мануфактурою боєприпасів
- Амбасадор Закарпаття у Словаччині розповів, що думає про війну
- «На бойові завдання людей відправляють тільки після того, як упевняться, що вони досконало володіють технікою…» Історія Дмитра, бійця 128 бригади
- «Війна – це не строкова служба, тут усе по-іншому. Небезпечно, звичайно, але в моральному, психологічному плані набагато легше…» Історія бійця 128-ї бригади
- «На Запоріжжі наша мінометна міна влетіла прямо в люк російського танка, що рухався підтримати піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Герої без зброї: сапер Іван Гуляш про зорі, людей, котрі чекають миру та емоції під контролем
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів