Від початку повномасштабної війни через Закарпатську митницю доставлено понад 161 тисячу тонн гуманітарних вантажів
Нині гуманітарна допомога безперешкодно проходить кордон завдяки спрощеній процедурі оформлення та першочергово йде туди, де її найбільше потребують. Так, станом на 28 березня, від початку воєнного стану понад 161 тисячу тонн гуманітарного вантажу доставлено в Україну через пункти пропуску Закарпаття, в т.ч. майже 7 тисяч транспортних засобів. Найбільше гуманітарної допомоги, надісланої в Україну через Закарпатську митницю, надходить зі Словаччини, Чехії, Угорщини, Італії та Німеччини. Основними гуманітарними вантажами є продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти, паливо, одяг для військових та речі загального вжитку. Гуманітарна допомога безперешкодно пропускається в Україну, її подальший розподіл координується органами влади – ОВА, потім благодійними та волонтерськими організаціями. Загальновідомо, що торік уряд спростив ввезення гуманітарної допомоги в Україну. Відтак вся гуманітарна допомога декларується під час перетину кордону шляхом заповнення простої декларації за посиланням https://customs.help.gov.ua/
Отримувачем гуманітарної допомоги за спрощеним порядком можуть бути Міністерство оборони, ЗСУ, МВС, благодійні, релігійні та некомерційні організації. Зауважимо, що Закарпатська митниця продовжує роботу у посиленому режимі, і пропуск гуманітарної допомоги є пріоритетним в її діяльності.
Пресслужба Закарпатської митниці
До теми
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів