Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів

За легендою на один з об’єктів, що охороняють нацгвардійці, намагались проникнути диверсанти. Вони відкрили вогонь, і задіяли БПЛА для скиду гранат на оборнців. Атаку відбила варта, а на пошук нападників, які за попередніми даними розділились на декілька груп, було піднято по тривозі місцевий підрозділ НГУ.
«В короткий час ми розгорнули командно-спостережний і контрольно-пропускні пункти. Це дозволило блокувати район перебування умовного противника і ефективно керувати підрозділами нацгвардії. Наші інженери обладнали мінні загородження, а відділення безпілотних літальних апаратів здійснювало розвідку місцевості з повітря», – розповів офіцер Національної гвардії з позивним «Веселий».
Одна группа умовних умовних диверсантів спробувала прорватись через КПП, але потрапила у мінну пастку і була знешкоджена. Отримавши дані розвідки, нацгвардійці швидко визначили місце, де могли переховуватись інші нападники, та приступили до їхнього пошуку і затримання.
«Ми швидко знайшли одну з груп, яка здійснила напад на об’єкт. Вони не збирались здаватись, відкрили вогонь і були знищені. З іншими довелося попрацювати більш комплексно. Вони знали, що ми їх шукаємо, підготували розтяжки і мали намір покинути місцевість. Ми знайшли їх на території одного з непрацюючих підприємств, роззброїли та затримали» – розповів командир відділення з позивним «Мажор».
Під час тренувань відпрацьовувались не лише дії підрозділів, а і планування операції офіцерами штабу. Вони мали визначити загальну обстановку на території, розгорнути командний пункт, налагодити ефективну систему зв’язку між підрозділами та спланувати застосування усіх задіяних сил і засобів.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів