«Може бути все, що завгодно, тому готуємось до всього». Як гвардійці проходять бойове злагодження

За наказом підрозділ зайняв оборону за визначеними координатами, розгорнув контрольно-спостережний пост та почав обладнання позицій. Одразу по прибуттю на місце піхотинці починають окопуватися. Переоцінити важливість цієї роботи неможливо.
«Це життєво важливо. Причому чим глибше риєш, тим краще – більше шансів вижити. Це лише начальний етап. Згодом всі ці одиночні окопи ми з’єднаємо траншеями, і побудуємо опорний пункт», – каже командир взводу з позивним «Кемл».
З лопатами працює весь підрозділ. Командир відділення з позивним «Міхалич» вже виставив спостережні пости та визначив позиції для кожного стрільця. Для старшого сержанта ця задача знайома, і він з нею успішно справляється.
«Дають вводні зранку, дають зранку координати, де ми маємо зайняти позиції, плюс-мінус орієнтовний напрямок противника і кількість. Відомості про противника. А далі визначаю позиції вже напряму я на рубежі оборони. Може бути авіа удар, може бути мінометний обстріл, може бути наступ піхоти противника. Може бути будь-що. Тому готуємось до всього», – розповідає командир відділення.
Очікування справдились. Інструктори налаштовують страйкбольний міномет і починають обстріл. Внаслідок обстрілу на одній з позицій за легендою тренувань поранило бійця, і після наклання турнікету, його евакуюють в більш безпечне місце для надання медичної допомоги.
Допомагає піхоті екіпаж безпілотних літальних комплексів. Завдяки сучасним дронам, гвардійці можуть бачити противника і вдень, і вночі, каже оператор БпЛА з позивним «Білий».
«Старі моделі давали не ту картинку, яку ми маємо зараз. Тобто ти більш чітко бачиш людину, яка знаходиться знизу. Дрон має тепловізор, тобто можна літати і вночі, і, якщо на бойових, то ти можеш помітити противника, і зробити корисну справу», – розповідає гвардієць.
Згодом починається штурм. У ролі противника віськовослужбовці іншого підрозділу Національної гвардії України. Задача закарпатських гвардійців відбити напад переважаючих сил противника. Спочатку атакуючим вдалося просунутись, але після перегрупування, закарпатці відбивають штурм. Згодом наш підрозділ проводить маневр і переходить на більш вигідні рубежі. І знову все спочатку визначення позицій, напрямків вогню і облаштування окопів.
Тут закарпатців знову атакує умовний противник. Після відбиття нападу і знищення ворожої диверсійно-розвідувальної групи гвардійці отримують перевагу. Попереду нічний марш. В повному екіпіруванні бійці проходять декілька кілометрів по лісу, не зважаючи на втому, долають різні перешкоди і виходять до позицій умовного противника. Після зачистки окопів займають оборону і розпочинають бойові стрільби.
«Ми провели бойову стрільбу відділеннями. Працювали всі: від стрільця до гранатометника. За командою командира взводу, командирів відділень було вдало знищено весь особовий склад противника», – розповідає помічник керівника бойового злагодження з позивним «Мажор».
Під час цього злагодження підрозділ відпрацював усі елементи: розгортання, облаштування позицій, встановлення інженерних загороджень, використання розвідки за допомогою безпілотника, відбиття нападу противника, проведення маневру, марш і управління діями підрозділу з командного пункту.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів