Відсьогодні у закладах освіти Закарпаття старшокласники вивчатимуть оновлений шкільний предмет «Захист України»

Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки. Їх буде по всій Україні приблизно 1 200. Перелік осередків затверджують обласні державні адміністрації (військові адміністрації).

Уроки будуть не раз на тиждень, а раз на місяць у форматі тренінгів упродовж цілого дня. Діти вивчатимуть основи національної безпеки, управління дронами, домедичну допомогу, а також розумітимуть, чим кожен і кожна може бути корисним/корисною в захисті країни. Навчання відбуватиметься в міжшкільних осередках, які будуть оснащені сучасним обладнанням. В одному осередку навчатимуться не менше 80, але не більше 1999 учнів.

«Захист України» обов’язковий для усіх учнів 10–11 класів, окрім «дистанційників». Предмет викладатимуть за новою Модельною навчальною програмою. Залучення учнів із різних закладів освіти до одного осередку, впевнені у МОН, має підвищити якість навчання та забезпечити єдиний стандарт підготовки в усіх регіонах країни.

За новою програмою в 10 класі учні вивчатимуть 6 модулів:

1. основи національної безпеки й оборони;
2. основи планування та управління;
3. озброєння та військова техніка, стрілецька підготовка;
4. основи дій, комунікації та взаємодій у бою;
5. орієнтування на місцевості та інженерна фортифікація;
6. домедична допомога в умовах бою.

Учні 11 класу теж матимуть 6 модулів, але з інших тем:

1. військові технології та їхній розвиток;
2. стрілецька підготовка, основи для дій та взаємодії в бою;
3. інформаційна війна;
4. домедична допомога в умовах бою (для закріплення вивченого в 10 класі);
5. цивільне населення в кризових умовах;
6. планую майбутнє: моя роль в обороні України.

Крім оновлення змісту, змінюються підходи до викладання предмета.

1. Кожен модуль можуть викладати фахівці й фахівчині з конкретної теми.

Це можуть бути не лише вчителі-предметники, а і представники профільних організацій (наприклад, волонтери, які вчать військових управління дронами, або ветерани, які можуть поділитися досвідом домедичної допомоги в бою).

2. До 60 % зростає частка практичних занять. Вчителі можуть на свій розсуд поєднувати заняття і додавати більше практики для вивчення певної теми.

До речі, чи залишати в новій програмі польові збори, які проводили наприкінці 11 класу, – поки дискусійне питання. Адже останні роки їх не проводять через повномасштабну війну. Як додає Інна Совсун, доречно змінити формат зборів та проводити їх наприкінці 10 класу, оскільки одинадцятикласники зазвичай готуються до НМТ.

3. Хлопці й дівчата відвідуватимуть курс разом, а поділ на групи чи команди відбуватиметься лише для відпрацювання практичних навичок.

4. З наступного навчального року заняття відбуватимуться раз на місяць, а не щотижня. Кількість годин залишається такою ж – півтори години на тиждень (за рішенням громади може бути збільшено до двох годин), які, накопичившись за місяць, дадуть змогу провести цілий день у міжшкільному осередку.

5. Навчання відбуватиметься у форматі тренінгів.

“Тренінговий підхід – це інакше організований процес, коли вчителі ділять дітей на групи для практичних занять, комбінують практику та теорію. Наприклад, якщо діти вивчають певні технології, то можуть спочатку політати на дронах, а потім почути історію з російсько-української війни, де ці дрони відіграли певну роль.

Тобто, якщо діти приходять чи приїжджають в осередок на весь день, де будуть із першого до шостого уроку, це не означає, що з ними треба провести 6 уроків по 45 хвилин. Треба по-іншому спланувати роботу, щоби це не були одні лекції”, – пояснює Інна Совсун.

ЯК СТВОРЮЮТЬ МІЖШКІЛЬНІ ОСЕРЕДКИ

Якщо раніше учні й учениці відвідували урок “Захисту України” у своїх школах, то тепер раз на місяць будуть навчатися в міжшкільному осередку. Їх створюватимуть як структурні підрозділи закладів середньої освіти, профтехосвіти та фахової передвищої освіти комунальної власності (тобто осередки не будуть окремими юридичними особами).

Учнівство з інших шкіл, де є 10–11 класи, приходитиме або під’їжджатиме до міжшкільного осередку (за потреби громади мають організувати підвезення дітей).