Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону

Денис та Ліф працюють у парі уже понад рік і за цей період мають чимало затримань – і не злічити. Прикордонник розповідає, що лише з початку цього року їх більше десятка. Ліф безпомилково знаходить слід людини у лісі чи у полі і за ним швидко розшуковує правопорушника. Далі – справа техніки: наздогнати, зупинити і дочекатися подальшої команди кінолога.
Красеня Ліфа виростили та виховали у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ. Уже підготовленого на розшук людини собаку відправили для подальшої служби у Чопський прикордонний загін. Денис розповідає, що коли йому запропонували Ліфа, він жодної секунди не вагався. У спокійному і серйозному погляді вівчарки читалися розум і кмітливість. Прикордонник одразу зрозумів - спрацюються.
Ліф легко пішов на контакт і відтоді Денис уже не уявляє своєї служби без чотирилапого. «Це більше, ніж служба, - зізнається кінолог, - це стиль життя, поєднаний з охороною кордону та відповідальністю за друга, який щоденно доводить свою любов і відданість. Завжди любив собак, завжди подобалися німецькі вівчарки, а Ліф – це уособлення того, яким у моєму розумінні має бути службовий собака».
Прикордонник певен, що у них із Ліфом попереду ще багато здобутків. Щоб підтримувати гарну фізичну форму улюбленця та належні робочі якості, він щоденно тренує собаку. Ліф радо і з готовністю виконує вказівки кінолога, бо знає, що за гарну роботу на нього чекає винагорода – улюблений м'ячик. Як усі собаки, він також полюбляє часом побешкетувати, однак команда Дениса для нього - закон. Так і має бути, адже від цього залежать надійність виконання службових обов'язків та безпека обох.
Долучайся до кінологічної команди Чопського прикордонного загону. Військова служба за контрактом –це престижно! Розпочни військову кар'єру уже сьогодні!
Наші контакти: м.Чоп, вул.Головна,55а. Телефон: 0970236377.
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом






До цієї новини немає коментарів