Чи варто остерігатися змій на Закарпатті: думки науковців та медиків

Федір КУРТЯК, завідувач кафедри зоології УжНУ:
– Значить, на Закарпатті є всього 5 видів змій, одна є с, один вид безногої ящірки, яку також часто плутають із змією – це веретільниця. Наші змії, в переважній більшості, належать до вужевих, тобто це вуж звичайний, якого, мабуть, всі впізнають по жовтих вушках, вуж водяний, якого дуже часто плутають з гадюкою. Він живиться рибою, тому часто зустрічається в річках, ви можете його побачити. І його забарвлення має такі, в шахматному порядку розкидані, світлі плями. Таким чином воно десь ніби схоже на гадюку. Але, насправді, він теж ніякої абсолютно небезпеки не становить. Гадюка дуже рідко зустрічається у річках. Крім цього, у нас є полоз лісовий, це найбільша наша змія, вона часто сягає розмірів до 2 і більше метрів, але також ніякої небезпеки не становить, крім того, внесений до Червоної книги України. Крім цього, є ще мідянка європейська, мідянка мешкає і на території Ужгорода, чомусь також її часто відносять до змій отруйних, але, насправді, це так не є, тобто вона не становить ніякої небезпеки. В Ужгороді формує стійкі популяції у музеї культури та побуту, на БАМі ви можете часто зустріти, тобто бажано не чіпати цю змію, тому що вона також внесена у Червону книгу України. І, крім цього, так, є один представник отруйний – це гадюка звичайна, зустрічається вона в Закарпатті досить високо, тобто у межах понад 500 м над рівнем моря, тому в межах Ужгорода навряд чи ви можете її зустріти.
Біологи стверджують – боятися змій не треба. Якщо дотримуватися кількох простих правил, загрози вони не становитимуть.
– Федір КУРТЯК, завідувач кафедри зоології УжНУ:
Ну, насправді, по-перше, треба мати досить-таки міцне, цупке взуття, це має бути або шкіряне або гумове взуття. Далі треба розуміти, що змії не нападають, які б то не були, вони найчастіше вони втікають. Що необхідно робити? По-перше, будь-яку змію, яку ви не впізнаєте, варто сприймати як отруйну і не наближатися до неї. Змій ні в якому разі не потрібно знищувати, боятись їх не потрібно, просто потрібно стежити під ногами, дивитися, на що ви наступаєте, що ви берете рукою, тому що в останній час, дійсно, чисельність їх трохи збільшилась, Наша гадюка, тобто гадюка звичайна, серед гадюк, які мешкають на території України, є найотруйніша, але, знову, панікувати не потрібно, тому що навіть її отрута не вважається смертельною. До певного часу в області навіть не велася статистика укусів, тому що ніяких суттєвих наслідків від цих укусів для людини не було.
У закарпатських медзакладах є спеціальні сироватки від укусу змії. Та, за словами медиків, застосовувати їх доводиться не часто.
Юрій НЕБЕСНИК, заступник головного лікаря Ужгородської міської дитячої клінічної лікарні:
– Усі укуси змій ідуть у реанімацію. Значить, із 83-го року, у середньому, у рік 1-2, може було 3 змії, укуси змій. У середньому, десь, це між 50 і 60. Я працював у таких умовах, що у нас холодильник повний був тих сироваток, всіх. Но з цих 40-60 укусів змії ми жодному не ввели сироватку. Це, по-перше сироватки були анти-гюрза, де тут в Закарпатті гюрза? Мають бути дуже строгі показання до уведення сироватки, а краще її не робити. Я до того чи достатньо, то тут навіть, якщо буде одна-дві – то уже достатньо.
Хоч людський організм і здатен перебороти дію отрути змій, що мешкають в Україні, можуть виникати ускладнення. Тому, як радять спеціалісти, при зустрічі з плазунами варто бути дуже обережними і не провокувати їх.
До теми
- Від бойових завдань на Донеччині й Харківщині до контролю на кордоні: історія прикордонника із Закарпаття
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
- Один із найбільших хижих птахів Європи повернувся у дику природу на Закарпатті
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- Військовослужбовець і скульптор Михайло Ходанич: «На фронті естетики багато»
- Від лікування до психологічного відновлення: «Амазонки Закарпаття» допомогають жінкам, які перенесли рак молочної залози
- На Закарпатті майже 40% випадків раку молочної залози виявляють на пізніх стадіях
- «Хочу насолодитися мирною Україною»: історія Андрія «Мольфара»
- Гвардійці 26-го Закарпатського полку підтримали побратимів під час реабілітації
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- «На запитання, чи можна пити каву при хворобах серця, я відповідаю: "Можна!"» — кардіолог Тарас Чендей
- «Страшно буває. Але ми знали, куди йдемо»: історія аеророзвідника зі стрілецького батальйону поліції Закарпаття Дмитра Грушака
- Майже 5 тисяч випадків захворювань на ГРВІ за два тижні зафіксували на Закарпатті на 2 тижні
- На річках Закарпаття до кінця жовтня зберігатиметься маловоддя
- На варті неба: як на Закарпатті гвардійці тренують мобільно-вогневі групи
- На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів