Угорські науковці показали робота, який працюватиме в затоплених шахтах Солотвина

Під час проєкту декан факультету технічних та геологічних наук Мішкольцського університету «Угорщина», професор, доктор наук Пейтер Сюч презентував технічну частину проєкту РЕВІТАЛ 1.
Пейтер Сюч розпочав свій виступ із того, що з 2016 року бере участь у підготовчих роботах до проекту, сьогодні ж нарешті стартує робота, і це дуже важливо.
«В цій роботі ми створили цілий консорціум науковців: Геологічний інститут з України, Мішкольцський та Кошицький університет працюють разом. Наша спільна робота призвела до того, що ми використовуємо найвищий рівень технологічних інновацій – унікальну в світі технологію використаємо для вивчення цього явища. Будемо проводити обстеження без руйнування, щоб отримати необхідні геофізичні дані. З цією метою використаємо спеціального робота для обстеження залитої водою шахти. Крім того, протягом року діятиме система моніторингу для отримання необхідних даних. Під час геофізичних досліджень ми будемо проводити геомагнітні, мікросенсорні та мікрогравітаційні методи вимірювання», - розповів Пейтер Сюч.
З його слів, у рамках проекту «Горизонт+20У угорські науковці розробили спеціального робота, який сконструйований спеціально для дослідження затоплених шахт. Відповідно до характеристик, його можна обладнати різними вимірювальними засобами.
Робот діаметром в 1 метр, він допоможе визначити, як вимивається сіль, як рухається вода тощо.
Цей робот, до речі, вже показав свій результат у багатьох європейських країнах, проводив виміри у свинцевій шахті, в геотермальній шахті.
«Цей робот покаже нам, що робиться в самих шахтах, і на основі цього та інших досліджень можна буде приймати рішення, в якому напрямі рухатися далі, як усунути небезпеку від басейну річки Тиса, - додав Пейтер Сюч. – Технічна і наукова складова будуть перш за все цікаві місцевому населенню, але співпраця науковців та результати будуть цікаві міжнародній науковій спільноті. Вимірювання почнуться вже наступного року, їх проводитимуть весною, влітку та восени, науковці трьох інституцій на прикладі цих досліджень зможуть показати серйозний пакет результатів».
Нагадаємо, проєкт фінансується за кошти Євросоюзу і діятиме 24 місяці, до 1 вересня 2021 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Михало Рівіс: «Майже мільйон євро виділив Євросоюз на вивчення ситуації в Солотвині»
Олексій Гетманенко: «За 10 років вміст солі в Тисі підвищився в чотири рази»?
У Солотвині під землю запустять спеціального робота для збору інформації
Наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
До цієї новини немає коментарів