Закарпатці б'ють на сполох: замок у Середньому потребує термінової реставрації

"На траві навколо руїн багато каменів, які вочевидь нещодавно випали зі стін. Замок продовжує розвалюватися. Не тримає стара кладка, негативно впливають цикли заморозків та відлиг. Більшість арок вже дуже тонкі. Тримаються на чесному слові. Як на мене — замок в аварійному стані. Я б не водив сюди туристів", — з жалем зазначає закарпатський краєзнавець Олександр Богданов.
Це єдиний замок Закарпаття, в якому збереглися риси романського стилю. Нині він по праву вважається однією з головних пам'яток регіону, хоча й перебуває у напівзруйнованому стані.
За деякими припущеннями замок був заснований орденом тамплієрів ще у ХІІ столітті. Тамплієри нібито використовували замок як митний пост, а деколи як місце стояння невеликих гарнізонів війська.
І хоча документального підтвердження цьому немає, у замок навідувалися "чорні археологи", аби розшукати скарби тамплієрів, в тому числі Святий Грааль.
"Поки що не виявлено археологічних знахідок, які свідчили б, що тамплієри були в Середнянському замку", - зазначає і закарпатський вчений-археолог Ігор Прохненко.
Утім відомо, що одним із володарів Середнього був національний герой Угорщини Іштван Добо. У 1549 році його призначили капітаном фортеці в місті Егер. Під час турецької експансії він очолив героїчну оборону міста і армія, яка складалася з 2000 воїнів вистояла проти 80 - тисячної армії Османської імперії, зірвавши план наступу турків на Відень.
У його розпорядженні опинилося кілька тисяч полонених турків. Кажуть, що саме вони кирками видовбали знамениті підвали у Середньому, за що їх довгий час називали "турецькими". Завершилося будівництво і зміцнення підвалів у 1557 році - їх загальна довжина складає 4,5 км.
На жаль, якщо у найближчий час нікого не зацікавить подальша доля руїн Середнянського замку, то ми втратимо навіть їх - і вже назавжди.
Mukachevo.net
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
Замок??? Так в Середньому все розвалюється, школа, садок, замок, дороги, вул. Тичини, Зелена, Борканюка, Підзамкова взагалі руїни як і той замок Тамплієрів, бо голова в Середньому має власний замок, про який піклується і дорогу собі до нього збудував, тай свому сину поміг.