Як усе встигати і бути щасливою: досвід Наталії Янцо

Як злагоджено встигати в різних сферах життя: у родині, любові, кар’єрі, бізнесі, власному розвитку? І водночас залишатися енергійною, життєрадісною та красивою. Все можливо. І ми вам доведемо! Опублікуємо кілька історій про ужгородок, які прагнуть жити в балансі і їм це вдається. Цього разу – розповідь про Наталію Янцо віж Евеліни Гурницької, Varosh.

Наталія Янцо 13 років керує івент-агенцією “Майстерня свят”, також є власницею сервісу декору “Rent decor”. Вона регулярно проводить навчальні та презентаційні заходи у весільній індустрії, а ще організовує майстер-класи з особистого розвитку. Наталія виховує доньку Дарію і повсякчас вивчає щось нове, активно займається спортом, подорожує, веде цікавий, щирий інстаграм і загалом багато встигає у різних сферах життя. Проте так було не завжди. Вона постійно якісно давала раду в бізнесі, але два роки тому чітко усвідомила, що врешті хоче приділяти більше уваги собі, особистісному й фізичному розвитку, дозвіллю й домашньому затишку, любові. І тепер жінка відчуває баланс у різних напрямках, навіть проводить майстер-класи про те, як ефективно встигати в усьому.

Далі – пряма мова.

Про нове усвідомлення часу

Мене завжди дивували люди, котрі встигають бути в хорошій формі, проводити час із сім’єю, займатися бізнесом – не якимось містечковим маленьким, а великим, керувати компанією, яка налічує понад 10-30-40-50 людей… Раніше я практично у всьому дуже класно встигала, але не вистачало часу для себе. Крім того, у певний період у мене збільшилася кількість працівників, додалося сімейних обов’язків, оскільки я розлучена, а маю дитину… Все призвело до усвідомлення, що свій час треба ретельно планувати. Є одна книга, яка допомогла мені знайти час для себе – це “Чудовий ранок” (Гел Елрод).

Про класичний робочий день

Уже рік я прокидаюся о 6.00, а вкладаюся о 21.30-22.00. Отже, підводжуся о шостій ранку, виконую домашні справи, на які ввечері вже нема сил – прати, прибирати, варити… Обов’язково вранці – гімнастика, 20 сторінок книги і сніданок. Ці всі справи завершую до 8.00-8.30. Далі – тренування, пів години з Дарією, збираюся і відводжу її в садочок.

З 10.00 до 13.00 триває перша половина мого робочого дня. Якщо це понеділок, то в цей проміжок, протягом 30-45 хвилин ми з командою аналізуємо, плануємо задачі на весь тиждень. Потім переглядаю поточні проєкти, визначаю, що по ним треба виконати. Також уранці працюю у напрямку розвитку й просування Майстерні свят. Технічними моментами вже не займаюся, доручаю дівчатам-організаторкам.

Неодмінно маю перерву на повноцінний обід і процедуру для себе, наприклад, сеанс у масажиста або косметолога, манікюр, педикюр. Після обіду працюю з 14.00 і максимум до 16.00-16.30. У цей відрізок планую розробку майбутніх проєктів, шукаю нових працівників у команду, підрядників. А вже до 18.00-18.30 зустрічаюся із друзями, але не просто поговорити. Це друзі, які теж працюють у бізнесі, тому ми спільно можемо обмінятися ідеями, інструментами, інсайтами.

Про планування

Я проводила власний майстер-клас “Super woman”, на якому розповідала про розподіл свого часу. Як я це роблю? Виписую на папері всі сфери життя та необхідні завдання по ним. До прикладу, я повинна втілювати певний об’єм задач у Майстерні свят, я маю гуляти, читати з дитиною, робити покупки й мити авто, оплачувати комунальні послуги і кредит, мені потрібно подорожувати і відпочивати, ходити на побачення… Тому планую справи хоча би на місяць, усе розподіляю на різні дні, складаю таймінг виконання. Наприклад, по продукти ходжу двічі на тиждень: у неділю ввечері і в четвер зранку.

На мої плани можуть впливати термінові події, як-от зустріч із клієнтами. У планувальнику може бути записана прогулянка з дитиною, що я не люблю робити і відверто про це кажу. Якщо на цей час припадає дуже важлива справа, то я відміню прогулянку з донькою. Неділя у мене вихідна, проте у разі термінової робочої задачі йду в офіс і працюю. Тобто загалом я намагаюся прямувати за таймінгом, але не так жорстко, адже є пріоритетні речі.

Якщо говорити саме про “Майстерню”, то ми, до прикладу, формуємо загальну ціль, прописуємо глобальний план її втілення, відтак покроковий перелік задач із дедлайнами. У бізнесі люблю ставити визначений час виконання, бо всі ми можемо розслаблятися, відволікатися. Тому в робочий час у мене завжди вимкнені соціальні мережі.

Щодо особистого життя, то його планую так само як і робоче.

Про соцмережі

Вранці я переважно не заглядаю в телефон. Та якщо хочу щось опублікувати, як їду на тренування чи готую собі сніданок, то знімаю сторіс. Коли обідаю наодинці, то теж можу перебувати в соцмережах. А ввечері зазвичай не маю часу для інстаграму.

Взагалі, я рідко спостерігаю за кимось в інтернеті. У мене нема такого, що прокинулася і одразу хочу переглянути сторіс. Проте стежу за колегами, які працюють у Європі, Сполучених Штатах, дивлюся, що актуально, трендово у весільній сфері. Соцмережі переважно використовую під задачі: шукаю курси, музику, поради про оформлення інстаграм-сторінки, кофту, брюки… Тобто роблю це з конкретною метою, а не щоб просто вбити час. Але і таке трапляється, ніби сидиш, дивишся щось, а пробула там три години, жах! Після такого дуже на себе серджуся.

Про ефективність

Якщо кількома словами окреслити мої правила ефективності, то це чітка мета, чудовий ранок, планування, нуль соцмереж під час роботи і відчуття кайфу від життя. Мені важливо наприкінці дня бути в гарному, піднесеному настрої, аби наступного ранку знов хотілося прокидатися о шостій.

‹›

Про баланс і вихід із зони комфорту

Раніше я не відчувала балансу між родиною, бізнесом і собою, а тепер відчуваю. Я просто зрозуміла, що важливо, а що – ні. Років два тому 80% часу складала робота, а 20% – сім’я і власне я. А тепер у мене все добре, все прекрасно!

З іншого боку, якщо хочеш чогось досягнути, то треба потужно працювати й інколи вкалувати 24 години на добу. Проте коли налаштуєш усі процеси в бізнесі, то можеш трішки розслабитися. Наприклад, моїй компанії 13 років, я вважаю, що ми активні, продуктивні і не даємо “слабинку” молоді. Ось так.

Я завжди знаю, чого хочу і скільки мені треба працювати, аби це мати. Проте наразі я на етапі балансу, бо ще не маю чіткої подальшої цілі. Коли мета буде сформована, мені треба буде зібратися в кулачок і вийти зі стану комфорту, аби рухатися у новому напрямку на високому рівні. А в цей комфортний період, думаю, моя підсвідомість готується до чогось нового.

Евеліна Гурницька, Varosh

  Надіслати другу