«Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»

Ушу.
В його погляді відчуваєш силу.
На питання про позивний усміхається й каже, що займався колись спортом і не уточнює яким.
Олександр родом з Сумщини. Там зараз непросто й він переживає за родину, але спокійно каже: «Мусимо витерпіти».
Свій військовий шлях розпочав в 2017 році контрактом із 72-ю окремою механізованою бригадою, яка зараз носить ім’я Чорних запорожців. Там прослужив 3 роки, набрався досвіду, далі став бійцем 15 окремого гірсько-штурмового батальйону.
Каже, що скільки в АТО він служив, але того, що зараз відбувається не очікував побачити й пережити.
Про ворога він говорить коротко, ніби відрізає: «Це – нелюди, просто нелюди. Яких треба виганяти з України і відгороджуватися від них».
«Найважче на фронті це втрата побратимів. Це тяжкий біль, який завжди зі мною. Але наша держава Україна – її треба боронити. Це наш дім».
«Із-за численних контузій тепер не можу нести службу на передовій, тому служу тут – в другому відділі Ужгородського РТЦК та СП. Часто можна чути всілякі казки про військових з ТЦК, але запевняю вас – зі мною служать побратими, які також як і я пройшли бої, отримали поранення, контузії. Віддали своє здоров’я за ради нашої України. І зараз роблять все, що можуть для перемоги, але вже тут, в тилу».
Служба зв’язків з громадськістю Закарпатського ОТЦК та СП
До теми
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
До цієї новини немає коментарів