Комплекс зважування вантажівок у русі завершують встановлювати у селі Невицьке на Закарпатті

Перед введенням у користування, система зважування вантажівок повинна пройти тестування, – розповів інженер Руслан Кириченко. За його словами, комплекс працює автоматично, але потребує обслуговування.
"Зараз відбувається монтаж завершальний, — розповів він. — Сьогодні ми очікуємо ще опори та інші матеріали необхідні, які встановлюватимемо. Працює комплекс так: датчики ваги встановлені в дорогу. На комплексі стоять датчики об’єму – вони розпізнають автомобіль, автоматично зважують й передають дані на сервер. Обладнання європейське, на жаль, українського немає. Воно точне, похибка не більше 0,3 відсотка. Система сигналізує сама про те, що вийшла з ладу".
Максимально допустима вага для вантажівок — 40 тонн, а в літній період – 28. Висота комплексу 6 метрів. Він, за словами заступника начальника служби автомобільних доріг на Закарпатті Василя Рурича, за достатнього фінансування буде готовий до березня 2022.
"Тут не потрібно розкладати, заїжджати, зупиняти автотранспорт. Він проїжджає дорогою, під аркою, техніка визначає відстань між осями, загальну масу, габарити й навантаження на вісь, — пояснив він. — Практично фотографує водія, номерні знаки, тобто повністю ідентифікує транспортний засіб. Визначає одразу, яке порушення, скільки порушень зробив і навіть штрафні санкції одразу. Практично весь транзит, який йде через область один або два рази він може потрапляти під зважування".
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
До цієї новини немає коментарів