Комплекс зважування вантажівок у русі завершують встановлювати у селі Невицьке на Закарпатті

Перед введенням у користування, система зважування вантажівок повинна пройти тестування, – розповів інженер Руслан Кириченко. За його словами, комплекс працює автоматично, але потребує обслуговування.
"Зараз відбувається монтаж завершальний, — розповів він. — Сьогодні ми очікуємо ще опори та інші матеріали необхідні, які встановлюватимемо. Працює комплекс так: датчики ваги встановлені в дорогу. На комплексі стоять датчики об’єму – вони розпізнають автомобіль, автоматично зважують й передають дані на сервер. Обладнання європейське, на жаль, українського немає. Воно точне, похибка не більше 0,3 відсотка. Система сигналізує сама про те, що вийшла з ладу".
Максимально допустима вага для вантажівок — 40 тонн, а в літній період – 28. Висота комплексу 6 метрів. Він, за словами заступника начальника служби автомобільних доріг на Закарпатті Василя Рурича, за достатнього фінансування буде готовий до березня 2022.
"Тут не потрібно розкладати, заїжджати, зупиняти автотранспорт. Він проїжджає дорогою, під аркою, техніка визначає відстань між осями, загальну масу, габарити й навантаження на вісь, — пояснив він. — Практично фотографує водія, номерні знаки, тобто повністю ідентифікує транспортний засіб. Визначає одразу, яке порушення, скільки порушень зробив і навіть штрафні санкції одразу. Практично весь транзит, який йде через область один або два рази він може потрапляти під зважування".
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
До цієї новини немає коментарів