В Ужгороді відбувся майстер-клас для дітей від Наталії Стегури та Олени Ваш
Ось уже місяць при кафе-кондитерській Smagolino, що в Ужгороді, діє дитяча локація з творчими майстер-класами, театральними виставами, фітнес годинами, англійським клубом та анімаційними програмами для дітей внутрішньо переміщених осіб.
Сьогодні 31 березня, працівники Центру культури – завідувач народного етнографічного музею, заслужений майстер народної творчості України Наталія Стегура та методист Олена Ваш долучилися до волонтерства і провели майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки. Мотанки – давні родинні обереги українців, сильний сакральний предмет, символ добра й благополуччя, надії на краще. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь. Сама назва ляльки – «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд її представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу.
Загалом серед мотанок виділяють три групи ляльок: немовлята, наречені та ляльки-берегині. Першою особливістю, яка зразу кидається в очі є те, що лялька-мотанка немає виражених рис обличчя. Друга це та, що лялька-мотанка, чи не єдина представниця світу іграшок, яка не ніколи не має власного імені. Вважалося, що даючи ім’я ляльці можна або потривожити душі померлих родичів або накликати нечисть у будинок. В сучасних умовах мотанки, на жаль, втрачають той глибокий, магічний та сакральний зміст. У переважній більшості їх використовують як колоритний елемент інтер’єру, звичний сувенір. Також спостерігається вплив новітніх технологій. Але наші майстрині докладають чимало зусиль, щоб своїми майстер-класами викликати інтерес саме до народних традицій.
До теми
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- В Ужгороді розробили карту безбар’єрності та планують запровадити доступне таксі
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
До цієї новини немає коментарів