Музика, комікси, кава, спорт: ужгородець Роберт Довганич записує подкасти про закарпатське сьогодення
“Глибше” — це не поверхневий подкаст про закарпатське сьогодення. Виходить щопонеділка і готує його викладач Закарпатської академії мистецтв Роберт Довганич. Наразі доступні 5 випусків, гості — ужгородці, захоплені музикою, вихованням, кавою, коміксами чи кіно.
— В кожному епізоді я більше фокусуюсь не на особистості, а на якійсь конкретній темі, — розповів Роберт Довганич. — Перший випуск був з ужгородським діджеєм Fallen Fox, ми говорили про музику, вечірки в Ужгороді, як вони розвивалися і що з ними зараз. Ми говоримо, поринаючи глибше в контекст теми, це дискусія, а не інтерв’ю. З Артемом Варгаліонком говорили про комікси. Артем отримав від компанії Marvel ліцензію на друк коміксів. І перший ліцензований комікс тепер виходить друком, він сам його адаптовував, робив переклад українською. В Артема є магазин коміксів в Ужгороді і він займається дистрибуцією коміксів і настільних ігор.
‹›
Днями Роберт записав взаємний подкаст з Мариною Гутлебет і говорили з нею про подкастинг. Задумали свого роду кросовер: Роберт записує випуск з Мариною, а Марина — з Робертом. Гостями Роберта стали також Олександр Маріаш, професійний футбольний арбітр Назарій Дьордь, професійний ростер Олександр Єфремов.
Малюнки зі співрозмовниками малює ужгородський художник-ілюстратор Володимир Беринець, автор першого закарпатського коміксу “Рись. Початок”. Після випуску гість отримує свій портрет від Володимира та Роберта.
Загалом подкасти “Глибше” виходитимуть упродовж пів року, розповів Роберт. Потім, в кожному наступному сезоні він змінюватиме формат, зосереджуючись на різних речах. “Глибше” на всіх платформах: Spotify, Apple Podcasts, Google Podcasts, Mixcloud, Soundcloud, Deezer та Amazon.
— “Глибше” — це продукт, орієнтований повністю на нашу локальну аудиторію, але я не виключаю, що гостем стане хтось незакарпатець. Але я зосереджуюсь в першу чергу на ужгородцях і акцентуюсь на культурних моментах, lifestile.
Фото надані Робертом Довганичем
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів