"Чітко почули свист бомби": спогади акторів із Маріуполя про бомбардування театру
Рівно пів року тому, 16 березня, на театр в Маріуполі російські окупанти скинули авіабомбу. На той момент за різними даними в будівлі перебували від 500 до 1200 людей, які чекали там на евакуацію. Точну кількість жертв підрахувати неможливо. Але інформаційна агенція “Associated Press” припускає, що загинути під завалами могли 600 людей. Серед тих, кому вдалося вижити — кілька акторів театру. Суспільному вдалося з ними поспілкуватися. Що вони розповідають — далі у сюжеті.
Віра Лебединська — акторка театру в Маріуполі. Переїхала туди у 2016 з Донецька. За її словами, з приходом окупантів жити в рідному місті було неможливо. Її переслідували та навіть арештовували. Тому Віра Лебединська вимушена була поїхати до українського Маріуполя. Там працювала акторкою та музичною керівницею. З початком війни ховалася від бомбардувань в театрі. За кілька днів до влучання авіабомби до будівлі почали сходитися люди, які чекали на евакуацію. Звук ворожих літаків чули часто, каже жінка. Але не думали, що битимуть туди, де величезними буквами написано “Діти”.
Суспільне Ужгород
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів