Результати оцінки дерев в ужгородському Ротарі-парку представили сьогодні в міській раді

Проєкт передбачає здійснення оцінки екосистемних послуг дерев для адаптації до зміни клімату і має на меті допомогти громадянам та владі оцінити і цінувати дерева у місті, краще управляти ними, тобто розуміти, де яка порода себе краще почуватиме, як варто доглядати за деревами і скільки вартують екосистемні послуги, що продукує кожне окреме дерево/дерева. Місцевий партнер проєкту – ГО «Форза», яку очолює Леся Лойко.
Олена Козак, представниця ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля», яка є головним виконавцем проєкту, що реалізується за фінансової підтримки Лісової Служби США, розповіла, що їхня організація вже понад 10 років займається збереженням довкілля, просуванням засад сталого розвитку в громадах і збереженням зелених зон. Другий рік поспіль впроваджують проєкт щодо оцінки екосистемних послуг зелених зон міст.
«Дуже часто люди звикли думати, що цінність дерев суто у деревині. Але насправді це не так, бо їхня цінність є значно ширшою. Це і певні соціокультурні, екосистемні послуги – те, що забезпечує нам якісний відпочинок, є джерелом натхнення. Це ті зони, які очищують повітря, поглинають вуглекислий газ, допомагають пом’якшити наслідки зміни клімату, регулювати водний стік тощо. Тому ми потребуємо певних інструментів, щоб оцінити цінність дерев, зелених зон або у певних одиницях виміру, або у грошовому еквіваленті – людині так легше сприймати інформацію. Одним із таких інструментів є iTree Eco – програмний застосунок для збирання даних з окремих дерев», – зазначила пані Олена.
Детально про те, як в Ужгороді проводили збір польових даних, розповіла представниця ГО «Форза», координаторка проєкту «Прозора та партисипативна система інвентаризації зелених зон в Україні: iTree4UA» Наталія Волошина. Проєкт, за її словами, полягає в тому, щоб адаптувати систему оцінки екосистемних послуг, які надають зелені зони, для України. Програма розроблена у США, діє в усьому світі, а пілотна інвентаризація була покликана відпрацювати систему.
Так, до роботи зі збору польових даних в Ужгороді долучилися загалом 88 людей. Волонтери і волонтерки, їх було 72, працівники відділу благоустрою департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, а також містяни і переселенці, працювали у Ротарі-парку 8 та 15 липня. Зокрема, фіксували дерева за низкою параметрів: діаметр, загальна висота, висота стовбура, висота, ширина і стан крони та її освітленість. Числові показники – 189 дерев у Ротарі-парку (хоч їх там більше) – внесли у систему iTree Eco, результатом чого став звіт про оцінку цієї зеленої зони та екосистемних послуг, які вона надає.
За словами пані Наталії, отримали результати різних екосистемних послуг, які надає сукупність цих дерев, а також результати кожного дерева окремо. Протягом року усі ці 189 дерев надають місту вигоду на понад 70 тис. грн, а їхня відновна вартість – більше ніж 8 млн грн.
Загалом у Ротарі-парку отримали такі дані :
- Площа, вкрита деревами та кущами: 1,706 га
- Загальна листкова площа крон: 11,4 га
- Найбільш поширені породи дерев: гіркокаштан звичайний, катальпа яйцелиста, ясен зелений
- Частка дерев діаметром менше 15 см (тонкі молоді дерева): 11,6%
- Видалення забрудників повітря: 106,4 кг/ рік (23,8 тис. грн/ рік)
- Зберігання вуглецю: 139,8 метричні тонни (773 тис. грн.)
- Уловлювання (секвестрація) вуглецю: 3,2 метричні тонни (17,8 тис. грн/ рік)
- Продукування кисню: 8,6 метричні тонни/ рік
- Запобігання поверхневим стокам: 417,8 тисяч кубометрів/ рік (28,7 тис. грн/ рік).
Через повітряну тривогу обговорення результатів оцінки дерев провели в укритті. Опісля повернулися до міської ради, де представникам кількох ужгородських шкіл №№4, 5, 6, 7, 15 та 17, які взяли участь в обговоренні, подарували ялівці й туї – їх висадять біля навчальних закладів.
Ужгородська міська рада
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів