Результати оцінки дерев в ужгородському Ротарі-парку представили сьогодні в міській раді

Проєкт передбачає здійснення оцінки екосистемних послуг дерев для адаптації до зміни клімату і має на меті допомогти громадянам та владі оцінити і цінувати дерева у місті, краще управляти ними, тобто розуміти, де яка порода себе краще почуватиме, як варто доглядати за деревами і скільки вартують екосистемні послуги, що продукує кожне окреме дерево/дерева. Місцевий партнер проєкту – ГО «Форза», яку очолює Леся Лойко.
Олена Козак, представниця ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля», яка є головним виконавцем проєкту, що реалізується за фінансової підтримки Лісової Служби США, розповіла, що їхня організація вже понад 10 років займається збереженням довкілля, просуванням засад сталого розвитку в громадах і збереженням зелених зон. Другий рік поспіль впроваджують проєкт щодо оцінки екосистемних послуг зелених зон міст.
«Дуже часто люди звикли думати, що цінність дерев суто у деревині. Але насправді це не так, бо їхня цінність є значно ширшою. Це і певні соціокультурні, екосистемні послуги – те, що забезпечує нам якісний відпочинок, є джерелом натхнення. Це ті зони, які очищують повітря, поглинають вуглекислий газ, допомагають пом’якшити наслідки зміни клімату, регулювати водний стік тощо. Тому ми потребуємо певних інструментів, щоб оцінити цінність дерев, зелених зон або у певних одиницях виміру, або у грошовому еквіваленті – людині так легше сприймати інформацію. Одним із таких інструментів є iTree Eco – програмний застосунок для збирання даних з окремих дерев», – зазначила пані Олена.
Детально про те, як в Ужгороді проводили збір польових даних, розповіла представниця ГО «Форза», координаторка проєкту «Прозора та партисипативна система інвентаризації зелених зон в Україні: iTree4UA» Наталія Волошина. Проєкт, за її словами, полягає в тому, щоб адаптувати систему оцінки екосистемних послуг, які надають зелені зони, для України. Програма розроблена у США, діє в усьому світі, а пілотна інвентаризація була покликана відпрацювати систему.
Так, до роботи зі збору польових даних в Ужгороді долучилися загалом 88 людей. Волонтери і волонтерки, їх було 72, працівники відділу благоустрою департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, а також містяни і переселенці, працювали у Ротарі-парку 8 та 15 липня. Зокрема, фіксували дерева за низкою параметрів: діаметр, загальна висота, висота стовбура, висота, ширина і стан крони та її освітленість. Числові показники – 189 дерев у Ротарі-парку (хоч їх там більше) – внесли у систему iTree Eco, результатом чого став звіт про оцінку цієї зеленої зони та екосистемних послуг, які вона надає.
За словами пані Наталії, отримали результати різних екосистемних послуг, які надає сукупність цих дерев, а також результати кожного дерева окремо. Протягом року усі ці 189 дерев надають місту вигоду на понад 70 тис. грн, а їхня відновна вартість – більше ніж 8 млн грн.
Загалом у Ротарі-парку отримали такі дані :
- Площа, вкрита деревами та кущами: 1,706 га
- Загальна листкова площа крон: 11,4 га
- Найбільш поширені породи дерев: гіркокаштан звичайний, катальпа яйцелиста, ясен зелений
- Частка дерев діаметром менше 15 см (тонкі молоді дерева): 11,6%
- Видалення забрудників повітря: 106,4 кг/ рік (23,8 тис. грн/ рік)
- Зберігання вуглецю: 139,8 метричні тонни (773 тис. грн.)
- Уловлювання (секвестрація) вуглецю: 3,2 метричні тонни (17,8 тис. грн/ рік)
- Продукування кисню: 8,6 метричні тонни/ рік
- Запобігання поверхневим стокам: 417,8 тисяч кубометрів/ рік (28,7 тис. грн/ рік).
Через повітряну тривогу обговорення результатів оцінки дерев провели в укритті. Опісля повернулися до міської ради, де представникам кількох ужгородських шкіл №№4, 5, 6, 7, 15 та 17, які взяли участь в обговоренні, подарували ялівці й туї – їх висадять біля навчальних закладів.
Ужгородська міська рада
До теми
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
- Чому військові люблять котиків? Володя Попович «Котик»
- Герої без зброї: сапер Сергій Бабич про повернення на службу, складні виїзди та дружбу з ПОМкою
- Навички на рівні рефлексів: як готують гвардійців до завдань на фронті
- Чотирилапі улюбленці закладів Ужгорода
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
До цієї новини немає коментарів