Система штолень – туристична родзинка Закарпаття

Штольням у Карпатському біосферному заповіднику понад 60 років. Раніше тут проводили дослідження задля видобутку руди та будівельного каміння, проте сьогодні вони мають зовсім інше призначення. Наразі тут проживають 5 видів кажанів та понад 50 видів різних живих організмів. У середині 20 століття це була система розгалуджених штолень, які пробурили аби досліджувати українські Карпати та добувати руду, проте сьогодні у них зовсім інше призначення.
Після досліджень науковці з‘ясували, що у даному гірському масиві є залізна руда та каміння, що використовувалася для будівництва, її на території колишнього СРСР було вдосталь, тому видобуток тут припинився. З того часу, штольні і не використовували за призначенням. З часом дерев’яні кріплення, що були встановлені, аби шахтарі мали змогу працювати, прогнили та перестали виконувати свою функцію. Тому печера стала небезпечною для людей. Штольні знаходяться біля туристичного маршруту, тому аби вберегти допитливих подорожуючих встановили грати. Сьогодні штольні є домом для 5 видів кажанів та майже пів сотні комах. Кажани, що зимують тут, на території Карпатського біосферного заповідника наразі знаходяться у сплячці. Тут мешкає і один із найвідоміших видів кажанів з великими крилами – підковоніс. Кажани, що мешкають у штольні занесені до Червоної книги, тому досліджують їхнє життя лише поверхнево. У печерах для них сприятливі умови. Темно та достатньо волого. Окрім кажанів у штольнях мешкають і певні види отруйних павуків. Загалом у штольнях проживає близько 50 видів різних комах та живих організмів, які тут ретельно оберігають та досліджують працівники Карпатського біосферного заповідника.
М-Студіо
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів