Створює міні сонячні електростанції, ремонтує дрони. Як ужгородець Євген Ульчак допомагає ЗСУ
Міні сонячні електростанції створює для військових ужгородець Євген Ульчак. Також чоловік ремонтує дрони для українських захисників. Як виникла ідея допомагати військовим та як створив власноруч першу мініелектростанцію Євген розповів Суспільному.
Ужгородцю Євгену 28 років. Чоловік за фахом електрозварник та ІТ-спеціаліст. У нього — інвалідність III групи. Чоловік розповідає, як вирішив допомагати військовим: "Мене нікуди не брали із за стану здоров’я. Ну і я вирішив по трошки допомагати. Окопні свічки робив, на ТрО передавав фінанси, купував консерви, їжу, усе, що потрібно. Далі вирішив своїми руками робити".
Євген має товаришів, які служать у ЗСУ. Пригадує: "Був випадок, коли товаришу потрібна була розгрузка, рукавиці, піддупник, каримат. Я подзвонив другу Саші із Бучі, розповів ситуацію. Кажу: "На частину потреб я маю, зроблю сам. Рукавиці, розгрузку потрібно купувати". Саша фінансово допоміг. На цьому моя допомога не завершилася".
В Ужгороді Євген познайомився із військовим 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Олександром. Каже: "Познайомилися тут на початку війни ну і підтримували спілкування. Зараз Олександр мені передав дрони. Сказав, які можна відновити, ті відновлювати, які ні, — розібрати по запчастинах. Їх будемо передавати тим, кому потрібно".
Як виникла ідея створити мініелектростанцію
Якось товариш із Бучі передав Євгену 5 тисяч гривень. Чоловік зателефонував військовому та запитав, що можна купити хлопцям на передову за ці гроші. "Він каже, що у них проблеми із зарядкою. Я запропонував зарядки на сонячних панелях, але військовий сказав, що вони не добре заряджають. Каже, якщо можеш, або зроби сам, або краще купити нормальну станцію. Я коли зайшов в інтернет, побачив ціну, вирішив зробити самому", — пригадує ужгородець.
Євген розповідає, що не знав як виготовляти сонячні панелі. Каже: "Я ніколи не торкався теми сонячних панелей, зарядних станцій. Впродовж місяця я зміг це все освоїти, замовити потрібні компоненти та потрошки збирав. Було що до двох ночі крутив, паяв. На вихідних працював над цією роботою. Брав різні компоненти, штекера від старих комп’ютерів. Коробку від інкубатора переробив, зробив кришку до неї".
Так Євген створив першу міні сонячну електростанцію для захисників. Згодом вирішив робити електростанції меншими. Тепер чоловік планує зробити ще дві. Каже: "Подивлюся якої потужності зробити. Хлопці просили, щоб ці станції тягнули старлінки. Тому буду старатися, щоб вони були нормальної потужності. Але на це потрібен час. Буде ще більше виготовлених. Я домовився із Сашою із Бучі, що він щомісяця буде надавати гроші, а я буду виготовляти. Також допомагають друзі та сусіди. Я їм кажу, чого не вистачає, і хлопці також підкидують по 500-1000 гривень".
Першу сонячну мініелектростанцію Євген відправив бійцям 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Днями чоловік відправить зарядну станцію та шість дронів Грузинському легіону, який наразі знаходиться під Бахмутом. Каже: "Разом із технікою поставлю у пакунки вафлі, щоб їм солодше було".
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів