Мукачівці потрапили на п’єдестал пошани міжнародних змагань зі спортивного орієнтування

530 учасників з Бельгії, Великої Британії, Гонконгу, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, України, Фінляндії та Чехії змагалися на трасах спринтерського орієнтування, що були прокладені в невеличких поморських містах Пельплін, Тчев та Гнєв.
Дистанції містили чимало труднощів, пов’язаних з вибором по карті оптимального шляху звивистими і заплутаними вуличками історичних центрів міст. Не бракувало й залишків середньовічних стін і оборонних валів (з брамами і вежами) на стрімких привіслянських пагорбах, численних сходів, вузьких провулків і непомітних проходів.
Переможці визначалися як на окремих дистанціях так і у комплексному заліку (за сумою результатів).
Серед жінок переможницею стала майстер спорту України Марія Поліщук з Калуша, поруч з нею на п’єдесталі пошани стали полька Зузана Гєлец та Даніела Девікер з Бельгії.
У змаганнях юніорок срібною призеркою стала Катерина Цепурдей з Мукачева.
Головну нагороду в категорії молодших юніорів в «абсолюті» та на трьох дистанціях виборов мукачівець Владислав Цепурдей, а Данило Дворніков з міста Лиман Донецької області став бронзовим призером серед старших юніорів.
Довідка: у спортивному орієнтуванні спортсмен, за допомогою детальної карти та компасу, повинен чимскоріш подолати трасу, що прокладена незнайомою місцевістю, як правило – у лісі. На відміну від класичного, змагання зі спринту проводяться у міських районах, парках і скверах. Вони досить прості у навігації під час неспішної прогулянки чи бігу підтюпцем, але все значно ускладнюється, коли орієнтуватися доводиться на високих швидкостях.
Досвідчені спортсмени на бігу, після миттєвого погляду на карту, визначають самий оптимальний, з кількох варіантів, шлях до контрольного пункту. Складність полягає у тому, щоби на високій швидкості зуміти проаналізувати всі переваги обраного шляху, а потім зуміти без помилок реалізувати його, адже ціною неуважності можуть стати зайві кілометри.
Довжина спринтерської дистанції варіюється від двох до чотирьох кілометрів, на яких встановлено від 10 до 25 пунктів, які треба відшукати у заданій послідовності. Зазвичай таку трасу долають за 10-15 хвилин. Для контролю послідовності проходження і часу судді використовують електронну систему хронометражу Sportident.
Змагання зі спринту з 2001 року включені до програми Кубка світу, чемпіонату Європи та чемпіонатів світу для юніорів. У 2024 році у столиці Шотландії Единбургу проходитиме чемпіонат світу зі спринтерського орієнтування – Sprint World Orienteering Championships in 2024.
На фотографіях (автори Яцек Дембінський та Ярослав Хлонд) з номером 62 – Марія Поліщук, 1802 – Владислав Цепурдей, 2002 – Данило Дворніков, 2051 – Катерина Цепурдей
До теми
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
До цієї новини немає коментарів