Мукачівці потрапили на п’єдестал пошани міжнародних змагань зі спортивного орієнтування

530 учасників з Бельгії, Великої Британії, Гонконгу, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, України, Фінляндії та Чехії змагалися на трасах спринтерського орієнтування, що були прокладені в невеличких поморських містах Пельплін, Тчев та Гнєв.
Дистанції містили чимало труднощів, пов’язаних з вибором по карті оптимального шляху звивистими і заплутаними вуличками історичних центрів міст. Не бракувало й залишків середньовічних стін і оборонних валів (з брамами і вежами) на стрімких привіслянських пагорбах, численних сходів, вузьких провулків і непомітних проходів.
Переможці визначалися як на окремих дистанціях так і у комплексному заліку (за сумою результатів).
Серед жінок переможницею стала майстер спорту України Марія Поліщук з Калуша, поруч з нею на п’єдесталі пошани стали полька Зузана Гєлец та Даніела Девікер з Бельгії.
У змаганнях юніорок срібною призеркою стала Катерина Цепурдей з Мукачева.
Головну нагороду в категорії молодших юніорів в «абсолюті» та на трьох дистанціях виборов мукачівець Владислав Цепурдей, а Данило Дворніков з міста Лиман Донецької області став бронзовим призером серед старших юніорів.
Довідка: у спортивному орієнтуванні спортсмен, за допомогою детальної карти та компасу, повинен чимскоріш подолати трасу, що прокладена незнайомою місцевістю, як правило – у лісі. На відміну від класичного, змагання зі спринту проводяться у міських районах, парках і скверах. Вони досить прості у навігації під час неспішної прогулянки чи бігу підтюпцем, але все значно ускладнюється, коли орієнтуватися доводиться на високих швидкостях.
Досвідчені спортсмени на бігу, після миттєвого погляду на карту, визначають самий оптимальний, з кількох варіантів, шлях до контрольного пункту. Складність полягає у тому, щоби на високій швидкості зуміти проаналізувати всі переваги обраного шляху, а потім зуміти без помилок реалізувати його, адже ціною неуважності можуть стати зайві кілометри.
Довжина спринтерської дистанції варіюється від двох до чотирьох кілометрів, на яких встановлено від 10 до 25 пунктів, які треба відшукати у заданій послідовності. Зазвичай таку трасу долають за 10-15 хвилин. Для контролю послідовності проходження і часу судді використовують електронну систему хронометражу Sportident.
Змагання зі спринту з 2001 року включені до програми Кубка світу, чемпіонату Європи та чемпіонатів світу для юніорів. У 2024 році у столиці Шотландії Единбургу проходитиме чемпіонат світу зі спринтерського орієнтування – Sprint World Orienteering Championships in 2024.
На фотографіях (автори Яцек Дембінський та Ярослав Хлонд) з номером 62 – Марія Поліщук, 1802 – Владислав Цепурдей, 2002 – Данило Дворніков, 2051 – Катерина Цепурдей
До теми
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
До цієї новини немає коментарів