Мукачівці потрапили на п’єдестал пошани міжнародних змагань зі спортивного орієнтування

530 учасників з Бельгії, Великої Британії, Гонконгу, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, України, Фінляндії та Чехії змагалися на трасах спринтерського орієнтування, що були прокладені в невеличких поморських містах Пельплін, Тчев та Гнєв.
Дистанції містили чимало труднощів, пов’язаних з вибором по карті оптимального шляху звивистими і заплутаними вуличками історичних центрів міст. Не бракувало й залишків середньовічних стін і оборонних валів (з брамами і вежами) на стрімких привіслянських пагорбах, численних сходів, вузьких провулків і непомітних проходів.
Переможці визначалися як на окремих дистанціях так і у комплексному заліку (за сумою результатів).
Серед жінок переможницею стала майстер спорту України Марія Поліщук з Калуша, поруч з нею на п’єдесталі пошани стали полька Зузана Гєлец та Даніела Девікер з Бельгії.
У змаганнях юніорок срібною призеркою стала Катерина Цепурдей з Мукачева.
Головну нагороду в категорії молодших юніорів в «абсолюті» та на трьох дистанціях виборов мукачівець Владислав Цепурдей, а Данило Дворніков з міста Лиман Донецької області став бронзовим призером серед старших юніорів.
Довідка: у спортивному орієнтуванні спортсмен, за допомогою детальної карти та компасу, повинен чимскоріш подолати трасу, що прокладена незнайомою місцевістю, як правило – у лісі. На відміну від класичного, змагання зі спринту проводяться у міських районах, парках і скверах. Вони досить прості у навігації під час неспішної прогулянки чи бігу підтюпцем, але все значно ускладнюється, коли орієнтуватися доводиться на високих швидкостях.
Досвідчені спортсмени на бігу, після миттєвого погляду на карту, визначають самий оптимальний, з кількох варіантів, шлях до контрольного пункту. Складність полягає у тому, щоби на високій швидкості зуміти проаналізувати всі переваги обраного шляху, а потім зуміти без помилок реалізувати його, адже ціною неуважності можуть стати зайві кілометри.
Довжина спринтерської дистанції варіюється від двох до чотирьох кілометрів, на яких встановлено від 10 до 25 пунктів, які треба відшукати у заданій послідовності. Зазвичай таку трасу долають за 10-15 хвилин. Для контролю послідовності проходження і часу судді використовують електронну систему хронометражу Sportident.
Змагання зі спринту з 2001 року включені до програми Кубка світу, чемпіонату Європи та чемпіонатів світу для юніорів. У 2024 році у столиці Шотландії Единбургу проходитиме чемпіонат світу зі спринтерського орієнтування – Sprint World Orienteering Championships in 2024.
На фотографіях (автори Яцек Дембінський та Ярослав Хлонд) з номером 62 – Марія Поліщук, 1802 – Владислав Цепурдей, 2002 – Данило Дворніков, 2051 – Катерина Цепурдей
До теми
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
- «Війна – це справжнє пекло на землі, а її наслідки жахають. Вона здатна пробудити мужність навіть у жінок», – Людмила Ціпкало, фельдшерка ДСНС Закарпаття
- Оригінальні роботи Кобзаря: офорти Тараса Шевченка зберігають у Закарпатському художньому музеї ім. Бокшая
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
- "Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
- Історія одного пам’ятника: «Весна» Михайла Михайлюка (ФОТО)
- «До повномасштабної війни я всіма способами намагався уникнути строкової служби, а зараз відчуваю себе, як у сім’ї…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Я вірю, що все буде добре, адже я Лакі – щасливчик!» Історія бійця 128-ї бригади
- Степан Гіга про життя без відпочинку, непрості стосунки з Закарпаттям та як писав свої найбільші хіти
- «Я кілька років відмовляв батька йти армію, але він не витримав дома й мобілізувався в наш підрозділ…» Історія бійця 128-ї бригади
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- "Тоді ми вже знали, що кільце закривається..." Історія закарпатця, захисника Дебальцева
- Завдяки побратимам 23-річний військовослужбовець вижив у бою і продовжує службу у прикордонному відомстві на Закарпатті
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
До цієї новини немає коментарів