Мукачівці потрапили на п’єдестал пошани міжнародних змагань зі спортивного орієнтування

530 учасників з Бельгії, Великої Британії, Гонконгу, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, України, Фінляндії та Чехії змагалися на трасах спринтерського орієнтування, що були прокладені в невеличких поморських містах Пельплін, Тчев та Гнєв.
Дистанції містили чимало труднощів, пов’язаних з вибором по карті оптимального шляху звивистими і заплутаними вуличками історичних центрів міст. Не бракувало й залишків середньовічних стін і оборонних валів (з брамами і вежами) на стрімких привіслянських пагорбах, численних сходів, вузьких провулків і непомітних проходів.
Переможці визначалися як на окремих дистанціях так і у комплексному заліку (за сумою результатів).
Серед жінок переможницею стала майстер спорту України Марія Поліщук з Калуша, поруч з нею на п’єдесталі пошани стали полька Зузана Гєлец та Даніела Девікер з Бельгії.
У змаганнях юніорок срібною призеркою стала Катерина Цепурдей з Мукачева.
Головну нагороду в категорії молодших юніорів в «абсолюті» та на трьох дистанціях виборов мукачівець Владислав Цепурдей, а Данило Дворніков з міста Лиман Донецької області став бронзовим призером серед старших юніорів.
Довідка: у спортивному орієнтуванні спортсмен, за допомогою детальної карти та компасу, повинен чимскоріш подолати трасу, що прокладена незнайомою місцевістю, як правило – у лісі. На відміну від класичного, змагання зі спринту проводяться у міських районах, парках і скверах. Вони досить прості у навігації під час неспішної прогулянки чи бігу підтюпцем, але все значно ускладнюється, коли орієнтуватися доводиться на високих швидкостях.
Досвідчені спортсмени на бігу, після миттєвого погляду на карту, визначають самий оптимальний, з кількох варіантів, шлях до контрольного пункту. Складність полягає у тому, щоби на високій швидкості зуміти проаналізувати всі переваги обраного шляху, а потім зуміти без помилок реалізувати його, адже ціною неуважності можуть стати зайві кілометри.
Довжина спринтерської дистанції варіюється від двох до чотирьох кілометрів, на яких встановлено від 10 до 25 пунктів, які треба відшукати у заданій послідовності. Зазвичай таку трасу долають за 10-15 хвилин. Для контролю послідовності проходження і часу судді використовують електронну систему хронометражу Sportident.
Змагання зі спринту з 2001 року включені до програми Кубка світу, чемпіонату Європи та чемпіонатів світу для юніорів. У 2024 році у столиці Шотландії Единбургу проходитиме чемпіонат світу зі спринтерського орієнтування – Sprint World Orienteering Championships in 2024.
На фотографіях (автори Яцек Дембінський та Ярослав Хлонд) з номером 62 – Марія Поліщук, 1802 – Владислав Цепурдей, 2002 – Данило Дворніков, 2051 – Катерина Цепурдей
До теми
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- Цьогорічний лауреат премії Петра Скунця Віктор Новграді-Лецо – про творчість, премію та плани на майбутнє
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
До цієї новини немає коментарів