«Один постріл може змінити хід бою». Закарпатські гвардійці-снайпери розповіли про свою підготовку

Під час індивідуальної підготовки снайпери вивчають особливості гвинтівок, до автоматизму вивчають порядок розбирання та збирання зброї, прицільні сітки та особливості їх використання і правила догляду за прицілом.
«Коли снайпер входить в склад відділення чи взводу, то на ньому завжди велика відповідальність. По-перше, це додаткова вогнева міць підрозділу, адже ми ведемо вогонь на значно більші дистанції, ніж інші. Пріоритет для нас – це командири ворожих підрозділів. Але, якщо є можливість знищити звичайного піхотинця, не ризикуючи видати себе, то виконуємо і цю роботу також», – ділиться нацгвардієць Андрій.
Нерідко снайпер займає позицію не в окопі, а на менш захищеній ділянці лінії оборони. Тому кожен такий боєць має вміти замаскувати свою позицію. Це надважлива частина роботи, адже від цього залежить життя. Гвардійці вивчають особливості маскування самого себе і власного спорядження, виготовлення маскувального костюму, підкладання і пересування, орієнтування.
Тримати зв’язок з підрозділом снайперу допомагають спеціальні прилади, які дозволяють непомітно приймати і передавати потрібні сигнали. Амуніція також відіграє важливу роль. Одяг має бути зручним, і нічого зайвого на позицію брати неможна, щоб не видати себе ворогу.
«Іноді ми можемо годинами перебувати на позиції в готовності зробити постріл. При цьому нерідко за нами може полювати ворог. Комахи, холод, дощ чи спека, – ніщо не має нас відволікати. Це доволі складно, втім ми тренуємось щодня іноді заради одного пострілу. Але саме він може вирішити хід бою. Звісно, що ми маємо бути впевнені у власній зброї, досконало знати її, вірно налаштовувати приціли і постійно відточувати навички стрільби», – розповідає нацгвардієць Дмитро.
Всі ці тонкощі нацгвардійці постійно відпрацьовують під час тренувань. Гвардійці відпрацьовують спостереження та виявлення цілей, вірне визначення відстаней за допомогою прицілу. Перед практичним виконанням вправ зброя приводиться до нормального бою, а приціли вивіряються. Гарний зір – це потрібна річ, але саме постійні навчання роблять з гарного стрільця висококласного снайпера.
До теми
- Від Ужгорода до Національної академії: Володимира Смоланку обрали членом-кореспондентом НАМН України
- Митний пес Амур блискавично винюхав у «німця» приховані тютюнові вироби
- Як дізнатися свій статус військовозобов'язаного
- Пункти пропуску призупинятимуть роботу під час повітряних тривог через загрозу ударів рф, — ДПСУ
- «Це ми!»: 1 Окремий Центр БпС зізнався, хто насправді запускав «кришку резервуара» під Москвою
- В Ужгороді попрощалися з 52-річним старшим солдатом Юрієм Сабо
- Прозорі ціни та індивідуальний підхід: скільки коштує лікування від алкоголізму
- Зустріч пам'яті військовослужбовця Дениса Кофеля провели в Ужгороді
- «Вранці ми підняли дрон, а ворожої техніки вже не було»: історія дронаря самохідного артилерійського дивізіону 128-ї бригади з позивним Сармат
- Опора для воїнів і громади: Жіноче обличчя закарпатського волонтерського руху
- Голоси, яким довіряють: Історії успіху лідерок закарпатських медіа у спецпроєкті «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Нова пастка для літніх краян: Як аферисти дурять пенсіонерів Закарпаття фейковими анкетами
- «Позич до завтра»: закарпатців попереджають про масові зломи акаунтів у Telegram та соцмережах
- Сила, що зцілює та надихає: Історії успіху закарпатських лідерок у медичній сфері
- Невідомі дзвінки та «пастки» аферистів: Як закарпатцям розпізнати шахрайство із SIM-карткою
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- Від журналіста до командира роти: історія воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття з позивним «Редактор»
- У Будапешті викрали вже другу мініскульптурку Михайла Колодка
- «Військовий не завжди розуміє, що переживає стрес»: інтерв'ю з 23-річною військовослужбовицею 128 бригади




До цієї новини немає коментарів