У Міжнародний день молоді гвардійці провели урок мужності для пластунів Закарпаття
Також офіцери розповіли про навчальні заклади і кар’єру, яку можна побудувати в лавах НГУ і провели заняття з тактичної медицини і командотворення.
«Нам всім було дуже цікаво. Добре, що гвардійці зробили не просто виставку, а й влаштували багато інтерактивних локацій. Особисто мене найбільше зацікавило заняття з домедичної допомоги. Я колись хотіла бути парамедиком, тому мені це все дуже близько. Та й ці навички можуть знадобитись нам під час туристичних походів», – поділилася враження курінна Національної скаутської організації України Софія Варга.
Увагу скаутів привернула спецтехніка, на якій гвардійці виконують завдання з охорони громадського порядку, а також техніка та озброєння мобільних вогневих груп. Юнаки та юнки залюбки роздивлялися озброєння гвардійців, прилади нічного бачення і тепловізори.
«Нам приємно, що молодь цікавиться нашою службою. Ці хлопці та дівчата з Пласту можуть собі дозволити навчатися, розвиватися і не думати про щось важке. Власне, ми і наші побратими щодня на службі саме для цього. Такі уроки мужності, я вважаю, дуже корисні. Майбутнє покоління українців має бачити, що вони під захистом, має знати, хто їх захищає, як та чим», – розповів командир підрозділу прикриття повітряного простору з позивним «Мольфар».
Гвардійські зв’язківці розповіли, як забезпечують зв’язок між підрозділами, оператори безпілотних авіаційних комплексів продемонстрували скаутам різні види дронів і розповіли, чим вони відрізняються і які задачі виконують. Військові психологи провели зі скаутами заняття по командотворенню.
«Ми провели заняття, мета яких згуртувати колектив. Подібні вправи ми робимо з нашими бійцями. Пластуни мали подолати певні перешкоди. Але для цього колектив має працювати, як єдиний організм. Тільки спільними зусиллями та завдяки взаємній допомозі і підтримці це можна зробити. Діти сприймають це як гру, воно і проходить у вигляді гри, але насправді результати очевидні. Вони зрозуміли, що це не змагання, хто сильніший чи спритніший. І почали працювати не на власне самоствердження, а на команду. Тобто мета була досягнута», – розповіла офіцер відділення психологічного забезпечення підрозділу Єлизавета Ручкіна.
До теми
- «Я розумів, що рано чи пізно доведеться воювати, тому сприйняв мобілізацію нормально…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…» Історія Олександра, бійця 128-ї бригади
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Команда Eco Film Festival від Chysto.de оголосила переможців кінопремії імені Романа Жука, який загинув навесні 2022 року, захищаючи Україну
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів