«Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу

Психологічне вивчення, декомпресія після повернення з фронту, індивідуальна робота з бійцями, – це далеко неповний перелік особливостей роботи військових психологів. Вони супроводжують військовослужбовців на всіх етапах служби в Національній гвардії України. Закарпатські психологи розповіли, як проводять практичні заняття з військовослужбовцями, вчать їх зберігати особисту психологічну стійкість та турбуватися про ментальне здоров’я.
Вогнева, медична, тактична та інженерна підготовка – основа занять з бійцями. Однак моральний стан та психологічна готовність до виконання завдань має надзвичайно велике значення. Саме тому фахівці проводять вивчення особового складу і, спираючись на висновки, формують деталі індивідуальної роботи.
«Окрім іншого ми також вчимо наших військовослужбовців різноманітним технікам та методам релаксації, зняття стресу та підтримки позитивного психоемоційного стану. Під час екстремальних ситуацій психоемоційний стан людини змінюється. Найпростіший шлях стабілізувати його – контроль дихання. Тому ми демонструємо нашим бійцям такі вправи, як «Дихання по квадрату або трикутнику», «М’язова релаксація», «Стимулювання точок, що знімають напругу в тілі» – розповіла старший офіцер відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Анастасія Андрущенко.
Працюють психологи і з військовослужбовцями і їхніми родинами. Це і індивідуальні консультації, і вивчення психоемоційних станів. Зокрема закарпатські психологи провели заходи щодо особливості впливу психологічного стану оточуючих на готовність до виконання завдань, психологічної стійкості та психогігієни сімейних стосунків.
«Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби: регулярно проводимо заняття з арт-терапії і працюємо з метафоричними асоціативними картками. Наші фахівці про крупинкам збирають необхідну інформацію, щоб допомогти людям подолати складні ситуації. Завдяки асоціаціям і арт-терапії ми можемо більше дізнатися про людину, її психоемоційний стан і вчасно відреагувати, якщо в тому є потреба», – каже начальниця відділення психологічного забезпечення закарпатського підрозділу НГУ Наталія Мацинятин.
Закарпатські військові психологи постійно удосконалюють свої навички і здобувають нові знання, обмінюються досвідом з колегами, вивчають нові практики і методи роботи та привносять їх у свою повсякденну діяльність.
До теми
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
До цієї новини немає коментарів