«За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади

У цьому ж підрозділі з початку повномасштабки служить його старший брат, котрий на момент російського вторгнення теж не підпадав під мобілізацію за віком, однак пішов у ЗСУ добровольцем.
До війни Ігор мав цивільну роботу й не проходив строкову службу, тому після контракту відбув навчання у себе вдома, на Львівщині, а БЗВП (базову загальновійськову підготовку) проходив у Великобританії.
– Це було дуже корисне навчання, – каже Шева. – Нас учили як піхотинців-стрільців, а особливу увагу приділили тактичній медицині. Усе це може згодитися тут, під час бойових виїздів. Інструктори у Великобританії були з різних країн НАТО, наше відділення тренував швед. Поза навчальним процесом у нас склалися неформальні, дружні стосунки. Ми, наприклад, учили свого інструктора українських слів, у тому числі не дуже хороших, навіть подарували йому відповідну кепку (на фото), – сміється Шева.
Боєць тільки недавно в підрозділі безпілотників 128 ОГШБр, однак уже виїжджав на бойові завдання.
– У нас був дуже хороший «урожай» – за чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські причепні гармати, замасковані в посадках. Відстань до них була немала, однак нам це не завадило.
Поза бойовими виїздами Шева живе разом зі старшим братом, при цьому різниця в стосунках між рідними братами й іншими товаришами майже не відчувається.
– Ще до контракту, коли в мене визріло бажання піти в ЗСУ, я, чесно кажучи, не дуже прагнув служити в одному підрозділі з братом, хотілося бути більш самостійним, незалежним. Однак рідні наполягли, щоб ми були разом, і я поступився. Розумію, що так правильно, бо підтримка рідної людини завжди важлива, особливо в таких ситуаціях, як війна. Однак у нас тут настільки хороший колектив, що стосунки з іншими товаришами по службі практично не відрізняються від родинних…
До теми
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
До цієї новини немає коментарів