З’єднані з Таємницею воскресіння Христа, Її силою можемо любити наших ближніх, а навіть ворогів – владика Мілан

Дорогі браття і сестри у Христі!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Разом зі Вселенською Церквою переживаємо Рік Милосердя, який кличе нас поглянути на велике милосердя Бога до нас. Вдивляймося і пригадуймо святі пам’ятки милосердя Бога до нас в історії створення і відкуплення світу.

Перший вчинок милосердя Бога можемо бачити у створенні світу, всього, що живе в ньому, і людини, котра стала вінцем створіння. Бог створив усе з любові. Поділився у своєму милосерді з людиною життям і любов’ю. Але ворог Бога і людини, спокусивши її з’їсти з дерева пізнання добра і зла, розірвав зв'язок любові між творцем і створінням. Коли ж людина, не послухавши Творця, ризикувала піти далі та зірвати плід із дерева життя і тим самим вчинити своє прокляття та смерть вічними, Господь виганяє її з раю. Отці Церкви вбачають в цьому вигнанні із раю не покарання, а порятунок людини від смерті вічної: “Ти, Боже, праведним Твоїм судом вигнав її з раю в цей світ і повернув до землі, з якої вона була взята, улаштовуючи їй спасіння через відродження в Самому Христі Твоєму” (Божественна Літургія св. Василія Великого).

Другим проявом милосердя Бога була обітниця Спасителя. Ісус Христос, який народився від жінки, знищив голову змія. Втілення Христа, який став як ми: терпів голод, спрагу, був справжньою людиною – це наступний прояв милосердя Бога, який запрагнув розділити з нами все, що є в нашій природі. У Христі бачимо велике співчуття Бога до людини.

В євангельському навчанні Христа, у притчах про блудного сина, милосердного самарянина та інших чуємо Добру Новину про любов Бога до людини. Ми побачили любов Бога на обличчі Христа в той момент, коли Він зволив бути з нами під виглядом хліба і вина. Не хотів бути тільки ззовні, але приходить до нас єднаючись з усіма клітинами нашого тіла. В Тайні Євхаристії бачимо надзвичайне милосердя Бога, що єднається з нами. Христос віддав те, що мав найцінніше як людина – своє життя за наші гріхи. До хреста був прибитий запис стародавньої вини і всі наші гріхи. Це пробачення, забуття наших гріхів, є найбільшим проявом милосердя Бога до кожного з нас, грішника. У своєму славному воскресінні Христос дав нам силу підводитись з гріха, повертатися до любові Отця і до братів, тобто до наших ближніх, а навіть – до ворогів. Будучи прибитим до хреста, Ісус виправдовував своїх катів, кажучи: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять».

Наше хрещення є дверима, які впровадили нас до Церкви, відкрили дорогу до Таїнств, з’єднали з любов’ю Христа, яка ніколи не вмирає. Проходячи крізь двері милосердя в цьому ювілейному році, згадаймо наше Хрещення. Це через Хрещення Церква показала нам любов Бога. Ця Пасхальна Тайна з’єднала нас із Таємницею воскресіння Христа. Її силою можемо любити наших ближніх, а навіть ворогів. Не мусимо вже бути в рабстві гріха, гніву, образи, ненависті, смерті. Давня традиція Церкви називала Таїнство сповіді, Покаяння, другим хрещенням. Тож охоче приходьмо до цього Таїнства, щоб черпати з нього життя і свободу Божих дітей не лише в час Великої Чотиридесятниці, але завжди, коли почуваємося зневоленими і упокореними гріхом. Одночасно заохочуємо і наших отців духовних з новою ревністю приступати до цього служіння милосердя; а вас, дорогі брати і сестри, охоче приходити до цього джерела Божої любові.

Бажаємо Вам на ці Пасхальні свята миру, радості і великої впевненості у любові і милосерді Отця до кожного з нас, грішників.

Джерело: Мукачівська греко-католицька єпархія

 

 

01 травня 2016р.