Що категорично забороняється робити на свято Успіння Пресвятої Богородиці

Дата свята відзначається двадцять восьмого серпня за новим стилем, і п'ятнадцятого числа, згідно зі старим. Приурочена ця дата прославлення пам'яті Пресвятої Богородиці. Згідно церковних постулатів, напередодні свята, необхідно дотримуватися посту, починаючи з 14-го по 27-е числа.

Визнання дати, приуроченої Успінню Богородиці, було здійснено ще у стародавні часи. Згадується це свято, наприклад, у творах блаженного Ієроніма, Григорія і Августина, а в роботах єпископа Турського.

У 4 столітті імператором Візантії Маврикієм була затверджена ця дата і як день перемоги над персами, оскільки, на його думку, обидві події такого роду являють собою одні з найбільш значущих свят загальноцерковного характеру.

Але, слід відзначити, що святкування цієї дати відбувалося в різних регіонах і в різні дні: у ряді місць цей православний свято відзначали у другому зимовому місяці – січні, в інших - місяцем даного свята виступав серпень. Наприклад, у сьомому столітті церквами Риму та Заходу було прийнято рішення відзначати цю дату смерті діви Марії 18-го січня, а 14-е число місяця серпня ознаменувала як день «прийняття Її Богом на небеса».

І тільки, починаючи з 7-9 століть, це свято стало відзначатися в середині серпня, 15-го числа західними і східними церквами. А головне призначення дати полягало в прославлення та шанування пам'яті про Божої матері і її приєднання до Сина Свого допомогою успіння.

У п'ятому столітті патріарх Константинопольський складає стихири, присвячені цій даті і події. А 8-м століттям датується поява двох канонів, приурочених описуваного події, які створили святі Іоанн Дамаскін і Косма Маиумский.

У справах народних на дату Успіння Пресвятої Богородиці припадає жатвенний час. В давні часи, в цю дату наряджали в сарафан сніп із зібраної пшениці, який називали «дожинкой», і наспівуючи пісні проносили його по селу.

Як тільки було здійснено ходу, «дожинку» розташовували під іконою і накривали багаті столи, влаштовуючи бенкет, що супроводжується співом пісень, водінням хороводів і приготуванням медовухи. 29-му серпнем, дата, що є першим післясвятковий днем знаменується день Горіхового Спаса. Згідно з традиціями саме в цей день необхідно взятися за збирання горіхів для заготавливания на зиму.

Так як святкова дата збігається з закінченням Успенського посту, то цей день знаменується початком прийому їжі будь-якого роду, але слід дотримуватися обмежень у вживанні м'ясної і жирної. У разі, коли дата свята збігається з середовищем або п'ятницею, то час розговіння переноситься на день, що йде після. В це свято дозволяється церквою продовжувати виконувати роботу по домашньому господарству, проводити роботи в городі, здійснювати закатку соління на зиму і готувати квашену капусту.

У жителів сільської та сільської місцевості є повір'я, що в цей свято для підвищення врожаю у наступному році необхідно залишити в полі невелика кількість колосків.

Що не можна робити в цю дату? Існують повір'я, що не варто ходити в цю дату з босими ногами, особливо по траві, яка покрита росою. Вважається, що роса є сльозами Пресвятої Богородиці, і з цієї причини, прогулявшись по росі можна накликати хворобу і нещастя.

Радять у цю святкову дату не взувати взуття, яке стискає і некомфортне, оскільки згідно з повір'ями, якщо ви натрете мозолі на це свято, то ця дія спричинить труднощі і проблеми. Свято супроводжується випіканням і освяченням у храмі короваю, але під час нарізки його і споживання необхідно стежити, щоб крихти не падали на підлогу.