Що просили декани Ужгородського нацуніверситету у Святого Миколая і Діда Мороза?

Хтось мріє про нові ковзани, а хтось – про собаку, комусь хочеться комп’ютер, а комусь для щастя вистачить і цукерок. Передноворічний час сповнений особливої магії та казковості, тож ми вирішили поцікавитися в керівників університетських підрозділів про сокровенне – що просили у Святого Миколая й Діда Мороза.
У дитинстві, пригадую, коли вперше побачив комп’ютер, одразу загорівся бажанням мати й собі такий. Звісно, на той час це була неабияка розкіш, однак це бажання привело мене на математичний факультет. Мабуть, Святий Миколай утілив мою мрію в дещо нестандартний спосіб? і допоміг пов’язати життя з прикладною математикою, невід’ємною частиною якої є комп’ютерна техніка. Коли моя дитина була малою, то ми завжди старалися подарувати їй свято, створити новорічне диво. Тепер усе відбувається не так казково, але сімейна традиція ставити чобітки для подарунків збереглася. Нині й бажання більш абстрактні – здоров’я, добро та… обдаровані студенти. Тож бажаю в новому році й читачам Медіацентру таких гараздів – нехай і абстрактних, але дуже важливих!
У дитячому віці я чекав подарунків радше від Миколая, ніж від Діда Мороза. Поки був зовсім маленьким, у мене були дві великі радості – пістолет або гарна книжка. Класі в 7-8 я хотів лижі або знову ж таки – гарну книжку. А вже в старших класах мріяв заманити гарну дівчину або – не повіриш! – книжку! Так вийшло, що пістолети як варіант відпали, на лижах я й досі люблю кататися, поруч зі мною гарна жінка й мене оточують хороші книжки.

Галина Шумицька,
У регіоні, з якого я родом, – а це схід країни, – про Діда Мороза й Миколая майже й не чули. Можливо, ці добродії до нас не могли дістатися через люті завірюхи, які там панують. А от до мого внука ці чарівники приходять. Ось замовив планшет, то Дід Мороз його порадує. Та й я людина військова – стараюся виконувати обіцянки, які даю.

До теми
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- Близько 4 тисяч першокурсників стали студентами УжНУ
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
Михайло Повідайчик, декан математичного
факультету
Михайло Рошко, декан факультету
іноземної філології
До цієї новини немає коментарів