Щоб закарпатці всерйоз зайнялися економією енергоресурсів...

Понад 3 тисяч родин та 12 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків краю торік стали учасниками програми "теплих" кредитів. Про це йдеться у додатку до проекту рішення «Про хід виконання заходів Програми енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016 – 2020 роки», який вноситься на розгляд депутатів облради у ході проведення 10-ї сесії.
Серед заходів Програми - відшкодування частин відсоткової ставки за кредитами, отриманими краянами на заходи з енергозбереження. Наголошується, що в оптимізації енергетичного балансу області важливою є популяризація серед населення інформації щодо ощадного споживання енергетичних ресурсів.
Йдеться в документі і про такий захід як створення регіонального центру енергетичного менеджменту. Серед основних його завдань - формування електронної бази даних найбільш енерговитратних установ регіону, визначення чинників, які впливають на значне споживання енергоресурсів та розробка плану дій для досягнення енергоефективності установ. Констатується, що райдержадміністраціями та міськвиконкомами не сформовано служби енергоменеджменту, що негативно впливає на ефективність функціонування цієї Програми.
Далі серед заходів називаються і такі, як проведення енергетичного аудиту та термомодернізації будівель бюджетних установ. Департаментом проведено вибірковий аналіз енергоспоживання 45 бюджетних установ області, в ході якого було встановлено, що 33 з них мають критичний (клас від І до N) рівень енергоспоживання (від 159,62 до 719 кВт-годин на один квадратний метр).
З огляду на це, актуальним є впровадження енергоефективних проектів, направлених на термомодернізацію будівель бюджетних установ для приведення їх теплотехнічних характеристик до нормативних показників.
В числі заходів означено і реалізацію пілотного проекту з будівництва котельні на біомасі. На території області основними ресурсами біомаси є біомаса сільськогосподарського та лісового походження. Наразі, у Закарпатській області серед визначених джерел переважають відходи лісопромислового комплексу.
Щодо результатів виконання Програми енергоефективності та енергозбереження області на 2016–2020 роки, то за даними Держенергоефективності у Закарпатській області за 2017 рік учасниками програми "теплих" кредитів стали більше 3 тисяч родин та 12 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які впровадили заходи з енергоефективності на суму більше 82,7 млн грн та 1,9 млн грн відповідно. Сума компенсацій з місцевих бюджетів за кредитами, отриманими на енергозберігаючі заходи, складає 890,3 тис грн. Значення середнього показника розподілу загального обсягу виданих кредитів на придбання „негазових” котлів, енергоефективного обладнання/матеріалів складає 189,7 млн грн, що менше середнього показника по Україні на 10,0 % (210,5 млн грн).
Стосовно проведення енергетичного аудиту, то виконання цього заходу покладено на райдержадміністрації та міськвиконкоми, проте через відсутність фінансування енергетичний аудит на об’єктах бюджетної сфери області не проводився.
Проведення термомодернізації будівель бюджетних установ також покладено на райдержадміністрації та міськвиконкоми, і також через відсутність фінансування термомодернізація будівель бюджетних установ не проводилася. Проте в минулому році було реалізовано 10 проектів термомодернізації будівель бюджетних установ за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (6 925,5 тис грн) та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (державний бюджет – 4 450,3 тис грн; місцеві бюджети – 1 666,1 тис грн).
Пілотний проект з будівництва котельні на біомасі у звітному періоді не реалізований у зв’язку з відсутністю фінансування.
Загальний передбачений обсяг фінансування Програми на 2017 рік складав 205,4 млн грн (98,0 млн грн – державний бюджет, 15,0 млн грн – місцевий бюджет, 92,4 млн грн – інші, залучені відповідно до законодавства кошти). Заходи Регіональної програми фінансувалися частково з місцевого бюджету. Зокрема, відшкодовано частину відсоткової ставки за кредитами, отриманими населенням на заходи з енергозбереження у сумі – 1005,5 тис грн. Також торік реалізовано 10 проектів з термомодернізації будівель бюджетних установ, які фінансувалися за рахунок коштів інших програм, а саме: державний бюджет –11 375,8тис гривень; місцевий бюджет – 1 666,1 тис грн.
Отже, впродовж 2017 року реалізація Програми здійснювалася в межах коштів, виділених з державного та місцевого бюджетів. У зв’язку з відсутністю фінансування на заплановані заходи, Програма виконувалася частково.
Джерело: Прес-служба Закарпатської облради
До теми
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
До цієї новини немає коментарів