«Чорне золото» Карпат: сезон збору яфини цього року почався із затримкою

Зазвичай сезон збору чорниці розпочинається на початку липня. Проте цього року, через прохолодну весну, яфини почали достигати на околицях гірських сіл тільки тиждень-півтора тому, а ось на полонинах, де розташовані їхні найбільші плантації, ягоди ще не повністю достигли.
Проте селяни вже почали продаж ягід. Нині на закарпатських ринках чорницю можна придбати за різними цінами, які варіюються від 50 до 110 гривень за літр залежно від регіону та кількості зібраного за день урожаю. 14 липня у тячівських продавців яфини коштували 50 гривень за літрову банку, сьогодні ж на ужгородському «Зеленому» базарі її продавали за 90 гривень, а от на «П’яному» – по 80. Місцева продавчиня запрошує скуштувати та нахвалює ягоди: «Яфина вже дуже смачна, така соковита, спробуйте! То нам привозять з-за Мукачева, з Бескидів». До слова, дуже дивно було побачити на Стрийському ринку у Львові закарпатську чорницю по 60 гривень за літр, що на третину дешевше, ніж у місцевих продавців.

Також є можливість замовити ягоди онлайн. На різних сайтах можна знайти чорницю вартістю від 45 гривень за кілограм свіжої до 950 за таку ж кількість сушеної ягоди.
Для місцевих жителів такі сезонні роботи хороший, але зовсім не легкий спосіб підзаробити. Часто на збір чорниці збираються цілими сім’ями. Селяни виїжджають рано-вранці, десь о 3-4 годині, хтось добирається власним автомобілем чи мотоциклом, а хтось наймає спеціальні вантажівки, часто їхати доводиться у кузові. Щоб натрапити на рясні кущі, слід підійматися якнайдалі від шляху.

Пані Марія, яка виїжджає на сезонний збір чорниці вже декілька років, розповідає: «Робота дуже важка, треба мати фізичну витримку, щоб лазити по горах, бути від світанку у напівзігнутому положенні та ще з важелезним рюкзаком. Іноді треба спускати з полонини 30-кілограмовий врожай».
Збирають яфини двома способами – вручну (хоча зараз це велика рідкість) чи спеціальним пристроєм «грабачкою» або «чесалкою», який часто виготовляють із підручних матеріалів. На вигляд це – ковш із великими зубцями. Звичайно, що ягоди, зібрані руками, набагато якісніші, адже тоді до них не потрапляє листя та недозрілі плоди, а також не псується коренева система куща, на відновлення якої може піти й 5 років.
Ближче до 15 години більшість збирачів закінчують свій робочий день. Ті, хто має власний транспорт, продають ягоди вже у селі, а ось ті, хто не має можливості доправити зібраний врожай, здають чорницю на місці й отримують від 40 до 50 гривень за кілограм, у пунктах збору ж можна отримати від 57 гривень. В середньому, одна людина здає близько 30 кілограм ягід, за які можна отримати від 1500 до 3000 гривень залежно від способу збуту.

Наразі триває набір охочих їхати на збір чорниці. Місцевий пан Василь, який доправляє робітників на полонини власним транспортом, каже: «Людей вже набираємо в онлайн-режимі. Є багато бажаючих, але всі переживають через масковий режим, якого треба буде дотримуватися під час поїздки».
Яфини – дуже корисні ягоди, вони покращують роботу травної системи, добре впливають на зір та стан печінки, знімають запалення і це ще далеко не весь список корисних властивостей цього плоду. Проте природознавці радять не поспішати із заготівлею чорниці, а почекати піку її дозрівання. Тоді, до слова, й ціни можуть знизитися…
студентка 1 курсу магістратури
факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка
Марина ОЛАШИН спеціально для Uzhgorod.net.ua
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Амброзія: непомітний ворог, який щороку краде здоров’я мільйонів
- Закарпатські піротехніки виконують завдання з гуманітарного розмінування на Миколаївщині
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки

До цієї новини немає коментарів