На Закарпатті поширюється рак картоплі. Наскільки небезпечно?

В Україні ця хвороба поширена у Закарпатській, Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Сумській, Чернівецькій областях на загальній площі 3 тисячі гектарів.

У нашій області рак картоплі зареєстрований у десяти районах на площі майже 2 тисячі гектарів: Великоберезнянський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Хустський.

Розповсюджується недуга  в природних умовах дуже повільно. Найчастіше поширюється із зараженими бульбами або бульбами стійких сортів, що мають на своїй поверхні  часточки зараженого ґрунту, з іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці. Знаряддя обробітку ґрунту, гній і тара також можуть стати причиною появи нового вогнища.

Особливо шкодочинний рак на присадибних ділянках, за умов постійного вирощування картоплі на одному місці і без використання стійких до раку сортів –призводить до повної  втрати врожаю, а бульби картоплі стають непридатними для вживання і навіть на корм тваринам.

Найбільш характерна ознака захворювання – утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідше (при сильному ураженні) на стеблі, листках і навіть квітах. Корені ніколи не уражуються. За зовнішнім виглядом, нарости нагадують цвітну капусту (корфіолу). Розмір наростів – від маленької горошини до розміру бульби. Нарости, що утворюються під землею, є білого кольору, на надземних частинах рослин – зелені. Наприкінці вегетації картоплі  нарости темнішають та загнивають. На заражених бульбах ракові утворення розвиваються і в сховищах, якщо урожай вирощений на зараженій ділянці. Це доволі небезпечне захворювання, яке несе для господарів великі економічні збитки.

На Закарпатті на сьогодні ще не зафіксовано вогнищ захворювання у  Берегівському, Виноградівському та Ужгородському районах. Тож можна запобігти розповсюдженню карантинної хвороби, якщо дотримуватись простих правил та рекомендацій фахівців фітосанітарної служби:

1. Забороняється ввезення насіннєвого матеріалу із країн, де зареєстровано захворювання.
2. Вивезення насіннєвого матеріалу із зон зараження у вільні райони країни здійснюється після догляду та лабораторної  експертизи в супроводі карантинного сертифіката.
3. У зоні ураження проводять знищення уражених посадок картоплі радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів, інвентарю та ґрунту.
4. Дотримання сівозміни, знищення рослинних решток та бур`янів, вирощування стійких  сортів.
5. Основний метод  запобігання появи захворювання – ротація, чистий пар, а також внесення органічних добрив, глибока оранка та боротьба з бур’янами.
6. Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих та присадибних ділянок – не менше як 1 км.
7. Хімічна обробка ґрунту – застосовувати карбамід (100 г/м), рідкий (безводний) аміак (1 т/га) в суміші з інгібіторами нітрифікації.
8. Проводити регулярне обстеження посадок картоплі і при виявленні зовнішніх ознак зараження рослин повідомляти про це працівників фітосанітарної служби (у м.Берегово, тел.: 2-31-10). 

Основна роль у боротьбі  з раком картоплі (S. Endobioticum) відводиться вирощуванню культур, які не уражуються хворобою, та впровадженню ракостійких сортів картоплі (Завія, Дара, Малинська біла, Дорогинь, Чернігівський ранній, Водограй, Слов`янка, Повінь, Доброчин).

Держпродспоживслужба