546 кілограмів одягу за два дні видали у магазині "Все за дякую" на Закарпатті

Соціальний магазин "Все за дякую" у Мукачеві працює з понеділка до п’ятниці. Через пандемію коронавірусу людей запускають по п’ятеро. За речами для своїх чотирьох дітей прийшла мукачівка Мальвіна Буришинець. Розповіла: дізналась про магазин від знайомих:
"У школу ходять, то треба теплі речі, а вдома треба теж речі. Прийшла подивитися, якщо щось можна взяти…", — сказала жінка.
Суспільне Закарпаття
"Ми прийшли дітям, собі взяти речі, — сказала мукачівка Альона, мама двох дітей. — Ми не отримуємо грошей, бідно живемо". Жінка також дізналась про магазин від знайомих.
Речі, які беруть відвідувачі, волонтери зважують, — каже керівниця соціального проєкту Світлана Самойлюк. За її словами, кожного місяця можна брати 5 кілограмів на людину.
"Тобто, якщо 5 дітей і мама шоста, то 30 кілограмів у місяць, — пояснила Світлана. — Волонтери працюють кожного дня з 8:30 до 12:00. Субота та неділя – вихідні. Тільки перша субота місяця робоча. Волонтерів працює семеро, вони виконують роботу безкоштовно. У нас є скринька, де їм можуть подякувати. Люди приносять кожного дня речі. Вони в хорошому стані. Ми вдячні містянам за це. Найбільший попит зараз на теплі речі".
Суспільне Закарпаття
Семеро волонтерок, які працюють у цьому магазині – багатодітні мами. Єва Лукеча має чотирьох дітей. За її словами, для того, щоб вибрати необхідне, люди мають показати паспорт або інші документи.
"Мій обов’язок прийняти людей, наприклад, за паспортом, посвідченням у кого, які документи, — розповіла жінка. — Я записую в журнал їхні дані: скільки людей у сім’ї. Наприклад, є 6 або 10 дітей. Я їх також із мамою записую. І вони можуть брати на кожну людину п’ять кілограмів. Сьогодні ми до обіду прийняли 31 сім’ю".
Суспільне Закарпаття
Єва Лукеча розповіла: вирішила допомагати через давню мрію — стати волонтеркою.
До теми
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
До цієї новини немає коментарів