546 кілограмів одягу за два дні видали у магазині "Все за дякую" на Закарпатті
Соціальний магазин "Все за дякую" у Мукачеві працює з понеділка до п’ятниці. Через пандемію коронавірусу людей запускають по п’ятеро. За речами для своїх чотирьох дітей прийшла мукачівка Мальвіна Буришинець. Розповіла: дізналась про магазин від знайомих:
"У школу ходять, то треба теплі речі, а вдома треба теж речі. Прийшла подивитися, якщо щось можна взяти…", — сказала жінка.
Суспільне Закарпаття
"Ми прийшли дітям, собі взяти речі, — сказала мукачівка Альона, мама двох дітей. — Ми не отримуємо грошей, бідно живемо". Жінка також дізналась про магазин від знайомих.
Речі, які беруть відвідувачі, волонтери зважують, — каже керівниця соціального проєкту Світлана Самойлюк. За її словами, кожного місяця можна брати 5 кілограмів на людину.
"Тобто, якщо 5 дітей і мама шоста, то 30 кілограмів у місяць, — пояснила Світлана. — Волонтери працюють кожного дня з 8:30 до 12:00. Субота та неділя – вихідні. Тільки перша субота місяця робоча. Волонтерів працює семеро, вони виконують роботу безкоштовно. У нас є скринька, де їм можуть подякувати. Люди приносять кожного дня речі. Вони в хорошому стані. Ми вдячні містянам за це. Найбільший попит зараз на теплі речі".
Суспільне Закарпаття
Семеро волонтерок, які працюють у цьому магазині – багатодітні мами. Єва Лукеча має чотирьох дітей. За її словами, для того, щоб вибрати необхідне, люди мають показати паспорт або інші документи.
"Мій обов’язок прийняти людей, наприклад, за паспортом, посвідченням у кого, які документи, — розповіла жінка. — Я записую в журнал їхні дані: скільки людей у сім’ї. Наприклад, є 6 або 10 дітей. Я їх також із мамою записую. І вони можуть брати на кожну людину п’ять кілограмів. Сьогодні ми до обіду прийняли 31 сім’ю".
Суспільне Закарпаття
Єва Лукеча розповіла: вирішила допомагати через давню мрію — стати волонтеркою.
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів