Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти

"Коли вдається відреставрувати орган після кропіткої роботи — це таке задоволення, ніби літаєш над землею", — розповідає Шандор Шрайнер.
"Мій перший майстер Андрій Лешко хотів передати цю справу і навчив мене нюансам цієї роботи. Я тоді запам'ятав, певно, лише 10% з того, що він мені розповів. Свій перший орган я відреставрував у Берегові у реформатській церкві, хоч і не мав досвіду, тільки теоретичні знання", — розповів органний майстер.
Шандор Шрайнер реставрував найстаріший орган в Україні. Він встановлений в селі Округла Тячівського району у 1800-х роках. Дерев’яна клавіатура органу з клавішами, обгорнутими слоновою кісткою, має свої особливості: без спеціальної підготовки грати на ньому будь-який музикант навряд чи зможе. Наразі цей орган розміщений у каплиці Святого Йосифа в Мукачеві.
"Я доєднав на ньому невеличкий моторчик. До речі, у цьому органчику збереглися повністю два ряди дерев'яних труб і за понад 200 років жоден шкідник не зробив там дірку, уявляєте? Я не знаю, як так сталося, але цей орган і сьогодні звучить дуже автентично", — розповідає Шандор Шрайнер.
Із 124-х органів в Україні 58 розташовані на Закарпатті, — каже Шандор Шрайнер. "24 органи в Україні наразі у розібраному стані, на решті або грають, або вони мовчать десятками років. Є близько 20-ти органів в Україні, за які можна одразу сісти і зіграти. Вони більш-менш у хорошому стані, їх обслуговують", — зазначає органний майстер.
За словами Шандора Шрайнера, Друга світова війна сильно позначилася на органних інструментах.
"У чопській реформатській церкві, коли німці залишили місто, зруйнували орган. У Великому Березному в римсько-католицькій церкві снаряд влучив у вежу. На третій день згоріли хори, з ними — і орган. У деяких церквах заселили солдат, органи розібрали, витягнули труби. Від одних церков залишився фасад, він інших — взагалі нічого", — розповідає закарпатець.
Органістка Наталія Лендєл грає на музичному інструменті. Суспільне Ужгород/Даніелла Пилиховська
В Ужгороді проводять екскурсії органами Ужгорода. Відвідувачі ознайомилися з історією органів на трьох локаціях міста: у обласній філармонії, римсько-католицькій парафії святого Георгія та реформатській церкві.
В Ужгороді у обласній філармонії, римсько-католицькій парафії святого Георгія та реформатській церкві провели екскурсію органами. Суспільне Ужгород/Даніелла Пилиховська
Органістку Наталію Лендєл запросили з громадської організації "Дерево мого життя" зіграти на музичних інструментах.
"Займаюся грою на органі зі школи, років з 10-11-ти. Навчалася в заслуженої артистки Наталії Висіч, отримала другу освіту в музичній школі як органістка. Далі вступила до ужгородського музичного фахового коледжу імені Дезидерія Задора. Після відходу Наталії Висіч на певний час перестала займатися грою на органі. Коли я здобула освіту в Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка, там знову відродилося моє бажання продовжувати опановувати гру на органі. Із 2016 року почала давати концерти, почалася моя сольна діяльність. Дуже щаслива, що можу грати на такому інструменті, далі навчатися, виступати в різних концертних залах", — каже Наталія Лендєл.
Органістка Наталія Лендєл та органний майстер Шандор Шрайнер. Суспільне Ужгород/Даніелла Пилиховська
Олександр Курта, Суспільне Ужгород
До теми
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- «Я готова й далі служити в ЗСУ, тільки б моя дитина не бачила всього цього, тільки б їй не довелося воювати…» Історія військової 128-ї бригади Таміли
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
До цієї новини немає коментарів