Колекціонер радіотехніки відкриває музей для меломанів на Закарпатті
На Закарпатті колекціонер Петро Дербаль відкриває музей на основі своєї збірки радіотехніки: гратиме ретро-музику на приймачах світових брендів від 30-х років минулого століття. Про це колекціонер розповів під час відкритої екскурсії для журналістів і блогерів, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Петро Дербаль живе у Сваляві — курортному селищі на Закарпатті, відомому мінеральними водами. Він все життя колекціонує радіотехніку — має велику збірку, що нараховує близько 300 експонатів. Тут радіотехніка зі всього світу, і що примітно — усі речі у робочому стані, на них можна слухати музику та ловити радіохвилі.
Зараз Дербаль на пенсії, раніше чоловік займався ремонтом телевізорів та радіоапаратури.
“Колекцій, схожих на мою, в Україні є кілька - у Києві, Харкові, Вінниці, але у колег там - переважно техніка з просторів Радянського Союзу та братніх республік. Я ж можу похвалитися великою кількістю експонатів з Америки, саме тої країни, де радіо почало розвиватися із найбільшим розмахом у першій половині XX століття,” - розповів Дербаль.
Усі ці ексклюзивні речі колекціонер десятиліттями купував та вимінював у США, Німеччині, потім реставрував, бо багато чого отримував у неробочому стані.
Серед цікавих експонатів, на які він звертає увагу туристів, — це “ролс-ройс” у світі радіотехніки — апарат фірми SCOTT Custom Built, перші приймачі фірми RSA, німецькі та швейцарські радіо, навіть пристрій японської фірми — його колекціонер купив із норвезької рибацької шхуни, рибалки його застосовували для прийому радіосигналів. Багато, звісно, у Дербаля радянської техніки. Цікава його розповідь про те, як з'явилися такі магнітофони, як “Дніпро” в радянській Україні: виявляється, однойменний завод постав з етапованого з Німеччини заводу радіотехніки після війни. Завод вивезли з Німеччини і вже в УРСР почали виготовляти “свої” магнітофони.
Вражають також експонати так званої елітної радіотехніки — це радіоконсолі та радіобари відомих брендів PHILCO, Zenith Long Distance, Blaupunkt, Telefunken, Farnsworth... Колекціонер розповів, що зараз багато хто з поважних людей бажає мати такі програвачі у себе вдома, особливо їх цінують меломани. Своїм туристам на екскурсіях Дербаль пропонує послухати різну музику на програвачах — має велику підбірку платівок та дисків із колекціями блюзу, джазу та року. Також в приватному музеї колекціонера можна ловити радіохвилі на старих приймачах та оцінювати якісь звуку та їхній вінтажний дизайн.
-->
До теми
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
До цієї новини немає коментарів