Стартує конкурс на здобуття міської премії імені Петра Скунця

На здобуття премії щорічно висувають високохудожні твори, опубліковані окремими книгами, які вийшли в друк протягом останніх трьох років та стали помітним явищем у літературі чи краєзнавстві.
Премією нагороджуються літератори та краєзнавці, які народилися та проживають (зареєстровані) в Ужгороді.
Висунення кандидатур на здобуття Премії проводиться колективами творчих спілок, організацій, об’єднань, товариств, навчальними закладами, видавництвами, редакціями газет та журналів, управлінням у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради.
Самовисунення кандидатур не допускається. Книги, твори, видання, номіновані іншими преміями чи перевидані, не висуваються на здобуття премії.
Ця відзнака є персональною і присуджується лише один раз. Може
присуджуватися й посмертно.
Премія імені Петра Скунця встановлюється у трьох номінаціях: художня література; краєзнавча література; альбомне видання.
Твори на здобуття Премії надсилаються щороку до 1 липня на адресу управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородської міської ради: пл. Поштова, 3, м. Ужгород, 88000, email – [email protected].
До участі у конкурсі допускаються автори, чиї твори, написані українською мовою, подані до конкурсної комісії і відповідають вимогам положення.
До творів у трьох примірниках додаються:
- творча характеристика на автора-претендента з персональними даними;
- ксерокопії рецензій і відгуків на видання (якщо такі є);
- протокол засідання установи чи організації, яка висуває кандидатуру.
Колектив авторів твору, представленого на здобуття премії, не може становити більше трьох осіб.
Надіслані матеріали, що не відповідають положенню, не розглядаються.
Твори, розглянуті конкурсною комісією, залишаються для поповнення фондів бібліотек комунального закладу «Ужгородська публічна бібліотека».
Особам удостоєним Премії, присвоюється звання «Лауреат міської премії імені Петра Скунця» і вручається диплом, почесний знак лауреата та грошова премія у розмірі 20 тис. грн у кожній номінації.
Ужгородська міська рада. Офіційна сторінка
До теми
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- Найстаріший капелан: отець Іван Ісайович понад 10 років опікується військовими
- «Я довіряю своєму підрозділу, ми працюємо як злагоджений механізм…» Історія бійця 128-ї бригади Сергія
- "Янголи в пікселі": історія військового медика Еріка Глеби, який на фронті евакуював понад тисячу бійців
- Звільнений з полону ужгородець Роберт Балог: “У камері я поставив ціль — максимально себе зберегти”
- «Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання – прикрити нашу піхоту…» Історія бійця 128-ї бригади Івасика
До цієї новини немає коментарів