«Танці Закарпаття»: пам`яті незабутньої Клари Балог

Наставником, колегою, щирим другом і палким шанувальником її таланту був корифей української народної хореографії, видатний балетмейстер світового рівня Павло Вірський. Він так захоплювався талантом нашої землячки, що запросив її у свій колектив для постановки закарпатського народного танцю «Березнянка», а потім запропонував посаду свого помічника у цьому прославленому колективі. Та вона не змогла проміняти свій рідний Закарпатський народний хор на Державний ансамбль танцю, який зараз носить ім’я Павла Вірського. В цьому році відзначаємо 95 років від дня народження відомої закарпатської хореографині, народної артистки України Клари Балог і п’ять років її відходу в інший світ, - пише Таїсія Грись.
Гордість Срібної Землі, щира дочка свого народу і рідного краю, вона заслуговує на
безмежну вдячність і глибоку шану від сучасників і майбутніх поколінь. Саме тому Заслужений академічний Закарпатський народний хор під керівництвом Наталії Петій-Потапчук став ініціатором цілої низки заходів заради увіковічення пам’яті багаторічної балетмейстерки колективу. І центральною подією серед цих заходів стане Вечір пам’яті Клари Балог під назвою «Танці Закарпаття», який відбудеться 29 червня о 18.30 у Великій залі Закарпатської обласної філармонії. У програму ввійшло більше десятка найяскравіших хореографічних постановок балетмейстерки, серед яких закарпатські народні танці з різних куточків нашого краю – «Вівчарі на полонині» (Рахівський район), «Березнянка» (Великоберезнянський), «Дробойка» (Міжгірський), «Яроцька карічка» (Ужгородський), «Сіпаний» (Хустський), «Раковецький кручений» і «Бубнарський» (Іршавський), «Сюїта угорських народних танців» (Берегівський), а також вокально-хореографічна композиція «Шовкова косиця» й український жартівливий танець-дует «Ой, кум до куми залицявся». Програму Вечору пам’яті Клари Балог доповнять фрагменти кінофільмів за участі мисткині і вперше буде презентовано її листування з Павлом Вірським. Як відомо, Закарпатський народний хор також ініціював створення меморіальної дошки Кларі Балог і встановлення її на будівлі філармонії. Тож гості вечора вже зможуть ознайомитися з макетом майбутньої дошки. Звісно, не обійдеться вечір і без хорових творів із золотого фонду колективу. Зокрема, буде виконано закарпатські народні пісні із першої, дебютної програми колективу (1946 р) – «Дівчино, прощай», «За горою високою» та «Гей, на високій полонині» в обробці Петра Милославського. Прозвучать також такі потужні твори, як «Ой, коли я руковав» та «Реве та стогне Дніпр широкий» в обробці Іштвана Мартона. У вечорі візьмуть участь і студенти-хореографи Академії культури і мистецтв. Цим заходом колектив хоче не лише вшанувати пам’ять великої балетмейстерки, а й показати, що її мистецтво, її тонка артистична душа продовжує жити в цих прекрасних, збережених нею танцювальних шедеврах.
До теми
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна

До цієї новини немає коментарів