Гірська річка Закарпаття отруєна побутовими відходами?

Гірська чиста річка - що Ви уявляєте коли чуєте такі слова? Кришталево чисту, прозору воду, здорову флору навколо неї, чисте свіже повітря та красу навколишнього оточення. Вича – унікальна річка Українських Карпат, у якій водяться червонокнижні риби. Бере початок на південних схилах Водолільного хребта, на північ від села Скотарського, неподалік від Воловецького перевалу. Тече на південний захід, в селі Неліпино (неподалік від міста Сваляви) впадає в річку Латорицю.
Саме такою завжди була річка Вича, чистою до того, що кожен камінчик був чепурним, а зараз на всіх є своєрідне покриття, яке з’явилося внаслідок постійного забруднення. Вся різноманітність риб, стала рідшою, а переходити річку без взуття – стало небезпечно через те, що практично все дно усипане битим склом. Сміття стало постійним сусідом для річки, а його джерело знаходиться біля виток водяної артерії. Саме стихійне чи організоване (точно не відомо) сміттєзвалище недалеко від Воловця і є епіцентром – від якого паводком чи навіть вітром змиває все «багатство» в унікальні води. Чітко зрозуміло, що сміття побутове, так як основна маса - це пластикові пляшки не тільки від води чи інших напоїв, це також пляшки від оцту, олії та використаної побутової хімії, що несе подвійну загрозу. Потрібно розуміти, що не лише пластик, який розкладається 400-500 років є небезпечним, але й залишки хімії та харчових рідин є отруйними для екосистеми річки.
Річка не просто забруднюється, там зникає живність, рослини хворіють. З роками, а точніше десятками років – вода може стати отруйною для всіх. Вича – дуже важлива складова річкової системи не лише Свалявщини через те, що вона впадає в Латорицю. А Латориця, як відомо тече набагато далі Свалявського району, це ліва притока Бодрогу – басейн Дунаю. Вича – це та «кирничка», яка поповнює більшу Латорицю завжди свіжою та чистою водою і це поки ми не перейшли кордонів терпіння природи це залишається незмінним.
Зараз сміття осідає осередками біля берегів річки і його періодично збирають небайдужі люди. Проте це мало допомагає через те, що потік сміття «зверху» є практично безперервним. Дуже важливо – в першу чергу, перестати кидати сміття біля річки постійно. Потрібно повністю розібрати сміттєзвалище, та ліквідувати осередки сміття по течії. Найголовніше – це те, що потрібно змінити свідомість мешканців берегової лінії. Люди повинні зрозуміти, про справжні наслідки їхніх дій – інакше вся справа борців за чисту Вичу – буде марна.
Ми звертаємось до Воловецької влади з прохання провести дослідження, щодо причини локації сміттєзвалища на березі річки. Провести роботи з його ліквідації, та введення чіткої заборони викиду сміття біля річки та контроль за дотриманням даної заборони. Почати потрібно негайно, лише невідкладна реакція всіх – може врятувати наступні покоління від отруйного середовища та отруйної води. Лише тоді, коли всі почнуть думати про природу – природа почне віддавати сторицею. Будемо і надалі слідкувати за станом річки та за можливості усувати проблемні ділянки по течії. Лише разом – ми зможемо подолати цю проблему, від вирішення якої залежить дуже багато.
ГО "Сольва-прогрес"
До теми
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
До цієї новини немає коментарів