Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: Сєрґєй Протопопов (ФОТО)
Хоча один фотограф зі Словаччини все ж таки навідався і в Підкарпатську Русь. Можливо цьому візиту посприяла цікавість немісцевого, адже народився він у містечку Валуйкі, на сході Росії, звідки після Першої світової війни еміґрував до Словаччини. Мова про Сєрґєя Протопопова – живописця та одного з перших фотографів-репортажистів у Чехословаччині.
Сєрґєй Протопопов у 1929 році (05.06.1895 – 13.06.1976) filatelie-stosek.cz
Можна сказати, що Протопопов «зловив хвилю» репортажної фотографії, коли вона лише зароджувалась у Чехословаччині. Його світлини, доповнені текстами, друкували в тогочасних популярних туристичних тижневиках. Проживаючи в Банській Бистриці, він фотографував та робив репортажі на цікаву тематику, як-от видобуток золота в шахтах словацької Банської Штявниці чи заготівлю дров на теренах Республіки, зокрема, на чеській Шумаві.
Репортажі Сєрґєя Протопопова з чехословацького журналу "Letem svetem"
Відомо, що Сєрґєй Протопопов також був методологом з фотографії та кіно в просвітницьких центрах Банської Бистриці, де керував кіностудією в Регіональному просвітницькому центрі. Удостоєний кількома нагородами та відзнаками.
Коні й люди. Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік aukro.cz
Діти з Підкарпатської Русі. Фото С. Протопопов, 1927 рік
В ілюстрованому тижневику «Letem svetem» за 1930-ий рік є сторінка зі світлинами фотографа, зробленими раніше, у 1927 році, на Підкарпатській Русі. На кадрах – «босоноге» життя простих людей, що випасають худобу на полонинах, набирають воду з колодязя, отримують пошту, піднімаються до пастухів з конем-гуцуликом за молоком, несуть на продаж фрукти чи овочі. Світлини доповнені текстом, де давнє Закарпаття названо «невідомим материком» в прямому розумінні цього слова, «краєм лісів і тварин».
Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік
Листоноша на Підкарпатській Русі Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
У той час відображена Підкарпатська Русь була «відрізаною від світу, де живе самобутній народ, без впливу цивілізацій, у якому горить божественна іскра мистецтва. Про це свідчать вишивки та пісні, де люди живуть у гармонії з природою глибинними зв’язками, і вона дає їм прихисток, одягає й годує не одне століття». Оригінальність та простота – саме таким побачив Сєрґєй Протопопов Закарпаття на початку минулого століття.
Жінка, що йде за молоком в полонину та торгівець фруктами на Підкарпатській Русі, Фото С. Протопопов, 1927 рік
Жінки набирають воду з колодязя та пастухи на полонині, Підкарпатська Русь Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
На серії світлин, зроблених фотографом у 1927 році, й підписаних «Cплав лісу» – показано одне з давно не існуючих, а в ті часи – розвинутих ремесел. Бокораші, спіймані у об’єктив Протопопова, сплавляють деревину на гірських річках Рахівщини.
Бокораші на Рахівщині. Фото С. Протопопов
Помер Протопопов у Банській Штявниці, в Словаччині. А зловлені ним миттєвості з життя закарпатців, дивують на його фотографіях вже майже сто років.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Фото: webumenia.sk
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У кожного з нас є страх, я теж боявся. Але життя людей, за котрих відповідаю, важливіші за страх…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Гумові човни, фіктивні шлюби й переодягання: історії кордону
- «Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Найкраща нагорода для мене – щоб усе це закінчилося, я повернувся додому і зайнявся землеробством…» Історія бійця 128-ї бригади Івана
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- 58-річний боєць 128 ОГШБр: «В Афганістані я був окупантом, то зараз службою в ЗСУ компенсую це – сам воюю з окупантами…»
- «Колеги з інших областей розповідали, що знаходили вибухівку навіть у чаї»
- Питаю полоненого: «Ти чого сюди прийшов?» «У мєня крєдіти, надо погасіть»
- «При заході на позицію я брав 6 блоків води вагою 54 кг плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки 3 км…» Історія бійця 128-ї бригади
- «Дивитися на війну через екран гаджета та працювати під звуки вибухів – це дві різні реальності, які ніколи не перетнуться». Історія рятувальника Андрія Кречка
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- Мисливці за бронею та авіацією. Закарпатські нацгвардійці тренуються нищити техніку ворога
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- «Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
До цієї новини немає коментарів