Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: Сєрґєй Протопопов (ФОТО)

Хоча один фотограф зі Словаччини все ж таки навідався і в Підкарпатську Русь. Можливо цьому візиту посприяла цікавість немісцевого, адже народився він у містечку Валуйкі, на сході Росії, звідки після Першої світової війни еміґрував до Словаччини. Мова про Сєрґєя Протопопова – живописця та одного з перших фотографів-репортажистів у Чехословаччині.
Сєрґєй Протопопов у 1929 році (05.06.1895 – 13.06.1976) filatelie-stosek.cz
Можна сказати, що Протопопов «зловив хвилю» репортажної фотографії, коли вона лише зароджувалась у Чехословаччині. Його світлини, доповнені текстами, друкували в тогочасних популярних туристичних тижневиках. Проживаючи в Банській Бистриці, він фотографував та робив репортажі на цікаву тематику, як-от видобуток золота в шахтах словацької Банської Штявниці чи заготівлю дров на теренах Республіки, зокрема, на чеській Шумаві.
Репортажі Сєрґєя Протопопова з чехословацького журналу "Letem svetem"
Відомо, що Сєрґєй Протопопов також був методологом з фотографії та кіно в просвітницьких центрах Банської Бистриці, де керував кіностудією в Регіональному просвітницькому центрі. Удостоєний кількома нагородами та відзнаками.
Коні й люди. Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік aukro.cz
Діти з Підкарпатської Русі. Фото С. Протопопов, 1927 рік
В ілюстрованому тижневику «Letem svetem» за 1930-ий рік є сторінка зі світлинами фотографа, зробленими раніше, у 1927 році, на Підкарпатській Русі. На кадрах – «босоноге» життя простих людей, що випасають худобу на полонинах, набирають воду з колодязя, отримують пошту, піднімаються до пастухів з конем-гуцуликом за молоком, несуть на продаж фрукти чи овочі. Світлини доповнені текстом, де давнє Закарпаття названо «невідомим материком» в прямому розумінні цього слова, «краєм лісів і тварин».
Підкарпатська Русь. Фото С. Протопопов, 1927 рік
Листоноша на Підкарпатській Русі Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
У той час відображена Підкарпатська Русь була «відрізаною від світу, де живе самобутній народ, без впливу цивілізацій, у якому горить божественна іскра мистецтва. Про це свідчать вишивки та пісні, де люди живуть у гармонії з природою глибинними зв’язками, і вона дає їм прихисток, одягає й годує не одне століття». Оригінальність та простота – саме таким побачив Сєрґєй Протопопов Закарпаття на початку минулого століття.
Жінка, що йде за молоком в полонину та торгівець фруктами на Підкарпатській Русі, Фото С. Протопопов, 1927 рік
Жінки набирають воду з колодязя та пастухи на полонині, Підкарпатська Русь Фото С. Протопопов, фото з журналу "Letem svetem" 1930 рік
На серії світлин, зроблених фотографом у 1927 році, й підписаних «Cплав лісу» – показано одне з давно не існуючих, а в ті часи – розвинутих ремесел. Бокораші, спіймані у об’єктив Протопопова, сплавляють деревину на гірських річках Рахівщини.
Бокораші на Рахівщині. Фото С. Протопопов
Помер Протопопов у Банській Штявниці, в Словаччині. А зловлені ним миттєвості з життя закарпатців, дивують на його фотографіях вже майже сто років.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Фото: webumenia.sk
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
До цієї новини немає коментарів