Закарпаття - серед лідерів за чисте довкілля

Ініціатором заходу була Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля». На форумі обговорили ефективні й сучасні рішення екологічних проблем, а саме: комплексне вирішення збору та сортування сміття у Закарпатській області, новітні технології водовідведення каналізаційних стоків для рівнинних районів області та способи дієвого розв’язання проблем на ековразливих територіях.
Учасники екофоруму підписали декілька меморандумів, серед яких ключовим був меморандум про створення еколого-економічного кластера «Карпати». Цей кластер дозволить об'єднати зусилля громад, влади, науки, громадських організацій та представників бізнесу для вирішення екологічних проблем субрегіону. на якому проживає 200 тисяч жителів.
Голова Федерації роботодавців Закарпаття, Володимир Панов, приділив увагу проблемним питанням у створенні кластерів в Україні: «Для створення кластеру потрібна основа, а саме: трикутник, в який входять влада-освіта-бізнес. На жаль, в Україні немає політичної волі створювати кластери. Проблеми кластеризації полягають у відсутності законодавчого поля, співфінансування, інституцій та реєстрації кластерів. Потрібно створити орган господарського розвитку, тобто юридичну особу, яка ним керуватиме. Тут ключову роль повинна зіграти держава. Вона може стати тим двигуном, що надасть поштовх до динамічного розвитку економіки країни».
Також голова Федерації роботодавців Закарпаття зауважив, що створення територіального еколого-економічного кластера є вкрай важливим, адже переробка відходів покращить екологічний стан області.
Про важливість та можливості фінансування кластерів розповів голова Закарпатської обласної ради Олег Петров: «Проблема сміття є кричущою в області, вона не вирішувалася десятиріччями. Я буду всіляко сприяти, щоб цей проект ми змогли масштабувати на рівні всієї області. Стану комунікатором з центральною владою України для того, щоб ми могли отримати більше можливостей для фінансування проекту. Держава має створювати та сприяти виникненню кластерів. Це дасть змогу сміттєпереробленню стати прибутковим бізнесом».
На завершення Петров додав, що окрему увагу приділятиме будівництву доріг у тих місцях, де будуть будувати енергогенеруючі сміттєпереробні заводи.
Результати еколого-економічного форуму підсумував голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький, за його словами 1 вересня 2022 року відбудеться урочисте відкриття першого енергогенеруючого сміттєпереробного заводу.
«Основною метою енергогенеруючого сміттєпереробного заводу в Поляні є глибоке перероблювання пластмаси. На сьогодні у нас з’являється можливість утилізувати ті сміттєзвалища, які є занедбаними. Вони будуть перероблені спеціальною технікою і вивезені на завод, де їх перероблять на 100%. Це величезний поштовх до відновлення екології в нашій області»,- зазначив голова Полянської ОТГ.
Потенційним інвестором кластеру стала німецька компанія Braun Industrial Technology GmbH. Вона готова надати 75% коштів для реалізації проекту. Передбачено, що енергогенеруючий сміттєпереробний завод обслуговуватиме Міжгірський, Воловецький, Свалявський, Великоберезнянський, Перечинський райони. Надалі планується його розширення.
«На сьогодні ми маємо конкретні результати. Вже підписано декілька меморандумів, і серед них екологічний кластер. Покладаємо великі надії на сміттєперероблення. Досвіт, взятий із Європи, ми адаптували до нашого регіону. Територіальний еколого-економічний кластер – це кластер відкритого типу, до нього можуть приєднуватися громади, громадські організації, бізнес-структури. У перспективі діяльність кластеру повинна природно інтегруватися у Карпатську Стратегію ЄС», - зазначив виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» Володимир Суран.
Обласна федерація роботодавців Закарпаття
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
- Проєкт "Карпатські ведмеді": як футбол сприяє психологічній реабілітації та соціалізації ветеранів і військовослужбовців
- Стати кращою версією себе. Навіщо сучасні українські підлітки на два тижні виходять із зони комфорту й живуть без гаджетів у лісі
До цієї новини немає коментарів