Закарпаття - серед лідерів за чисте довкілля

Ініціатором заходу була Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля». На форумі обговорили ефективні й сучасні рішення екологічних проблем, а саме: комплексне вирішення збору та сортування сміття у Закарпатській області, новітні технології водовідведення каналізаційних стоків для рівнинних районів області та способи дієвого розв’язання проблем на ековразливих територіях.
Учасники екофоруму підписали декілька меморандумів, серед яких ключовим був меморандум про створення еколого-економічного кластера «Карпати». Цей кластер дозволить об'єднати зусилля громад, влади, науки, громадських організацій та представників бізнесу для вирішення екологічних проблем субрегіону. на якому проживає 200 тисяч жителів.

Голова Федерації роботодавців Закарпаття, Володимир Панов, приділив увагу проблемним питанням у створенні кластерів в Україні: «Для створення кластеру потрібна основа, а саме: трикутник, в який входять влада-освіта-бізнес. На жаль, в Україні немає політичної волі створювати кластери. Проблеми кластеризації полягають у відсутності законодавчого поля, співфінансування, інституцій та реєстрації кластерів. Потрібно створити орган господарського розвитку, тобто юридичну особу, яка ним керуватиме. Тут ключову роль повинна зіграти держава. Вона може стати тим двигуном, що надасть поштовх до динамічного розвитку економіки країни».
Також голова Федерації роботодавців Закарпаття зауважив, що створення територіального еколого-економічного кластера є вкрай важливим, адже переробка відходів покращить екологічний стан області.
Про важливість та можливості фінансування кластерів розповів голова Закарпатської обласної ради Олег Петров: «Проблема сміття є кричущою в області, вона не вирішувалася десятиріччями. Я буду всіляко сприяти, щоб цей проект ми змогли масштабувати на рівні всієї області. Стану комунікатором з центральною владою України для того, щоб ми могли отримати більше можливостей для фінансування проекту. Держава має створювати та сприяти виникненню кластерів. Це дасть змогу сміттєпереробленню стати прибутковим бізнесом».
На завершення Петров додав, що окрему увагу приділятиме будівництву доріг у тих місцях, де будуть будувати енергогенеруючі сміттєпереробні заводи.
Результати еколого-економічного форуму підсумував голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький, за його словами 1 вересня 2022 року відбудеться урочисте відкриття першого енергогенеруючого сміттєпереробного заводу.
«Основною метою енергогенеруючого сміттєпереробного заводу в Поляні є глибоке перероблювання пластмаси. На сьогодні у нас з’являється можливість утилізувати ті сміттєзвалища, які є занедбаними. Вони будуть перероблені спеціальною технікою і вивезені на завод, де їх перероблять на 100%. Це величезний поштовх до відновлення екології в нашій області»,- зазначив голова Полянської ОТГ.
Потенційним інвестором кластеру стала німецька компанія Braun Industrial Technology GmbH. Вона готова надати 75% коштів для реалізації проекту. Передбачено, що енергогенеруючий сміттєпереробний завод обслуговуватиме Міжгірський, Воловецький, Свалявський, Великоберезнянський, Перечинський райони. Надалі планується його розширення.
«На сьогодні ми маємо конкретні результати. Вже підписано декілька меморандумів, і серед них екологічний кластер. Покладаємо великі надії на сміттєперероблення. Досвіт, взятий із Європи, ми адаптували до нашого регіону. Територіальний еколого-економічний кластер – це кластер відкритого типу, до нього можуть приєднуватися громади, громадські організації, бізнес-структури. У перспективі діяльність кластеру повинна природно інтегруватися у Карпатську Стратегію ЄС», - зазначив виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» Володимир Суран.
Обласна федерація роботодавців Закарпаття
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом
- Снайпер "Ярий". Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана

До цієї новини немає коментарів