Вокаліст ужгородського гурту Михайло Готра: “Записую нові ідеї, коли є натхнення”

Маючи юридичну освіту та творчих друзів, Михайло розумів, що своє життя хоче поєднати з музикою. На початку 2000-х хлопці починали з “нуля”, без знання нот, але з великим бажанням робити якісні треки. А нині відомий ужгородський гурт “Подих долі”, вокалістом якого є Михайло Готра, співпрацює з найстарішим українським лейблом. Яких ще успіхів досягли на сьогодні, коли чекати на новий альбом та звідки черпають ідеї для пісень, – читайте в ексклюзивному інтерв`ю.
- Михайле, сьогодні гурт “Подих Долі” активно розвивається. А з чого починали? Чому вирішили пов`язати своє життя з музикою?
- Попередньо я познайомився з Романом Кенівим, створили гурт «Маємо назву», але це був проєкт більше для себе. Тоді з нами ще були дві дівчини, Женя і Мирослава. До речі, ми брали участь у фестивалі “Червона Рута” у 2012 році, і перемогли. У 2013 році їздили на фінал. А потім гурт “розвалився” і ми з Ромою мали інший гурт створили новий – «Етюд». Знову у 2015 році перемогли у фестивалі «Червона Рута», їздили на фінал у «Маріуполь». Роман писав тексти – вокаліст, гітарист, Антон Рабел – ударні . Їздили по фестивалях. Але з часом уже не бачили спільного майбутнього у творчості, припинили співпрацю. Із часом створили гурт “Breath Of Fate” (“Подих Долі”).
- Як навчилися грати на гітарі?
- Я самоучка, не закінчував музичну школу, нот не знав. Та і освіта у мене не творча – юридична Уже з часом зрозумів, що потрібні більші знання для заняття музикою. Багато вчився з інтернету. Ми з хлопцями-однодумцями мали одну гітару на всіх. Йшли в інтернет-клуб, брали комп`ютер і роздруковували акорди, за якими потрібно було грати. Юридичну освіту я здобував заочно, тому у 18 років пішов служити в армію. Деколи хлопці будили серед ночі: “Пішли, пограємо”. Збирались і співали, є що згадати
- Хто сьогодні грає у складі “Подиху долі”?
- Ростислав Рошик , Дмитро Павловський (сологітарист, він не на постійній основі), Юра Рудов. Ми граємо з 2016 року, тоді записали перший сингл «Згадай». Перша наша назва – “Breath Of Fate”. Але ми вирішили перекласти назву, оскільки створюємо україномовна музика, для багатьох легше бачити назву рідною мовою.
- Творчі люди часом переживають творчі кризи. Як справляєтеся з цим? Де черпаєте натхнення?
- Життя. Усе беру з життя. Творчої кризи немає, є лише моменти, коли немає ідей. Але, коли переживаю натхнення, – записую нові ідеї. Буває, що певні ідеї відкладаю, повертаюся до них через певний час, допрацьовую. І пісні “вибухають”, це круто. Це надихає працювати далі й більше.
- Розкажіть про співпрацю з “Moon Records”.
- Це наш український найстаріший лейбл. Пам`ятаю, як ще у школі купляв касети “Moon Records” відомих наших виконавців. А коли записували альбом «Подих долі», то виникла ідея скинути пісні на пошту “Moon Records”. Чесно кажучи, не було надії, що вони відпишуть, бо працюють із дуже відомими гуртами. Але, на диво, вони за декілька годин відписали, що це гідна музика, давайте підписувати контракт. До речі, нещодавно ми підписали новий котракт, нові сигнли.
- Триває робота над новим альбомом. Що готуєте для шанувальників?
- У новому альбомі буде приблизно 12 пісень, точно сказати не можу, бо ми їх ще редагуємо. Попередній альбом був більш попсовий, щоб більш широке коло слухачів його послухало, мали враження. Новий альбом трошки важчий по звучанню, в стилі метал. Ми не прив`язуємося до конкретного стилю, граємо те, що подобається. Є два треки, де ми спільно з Анатолієм Молнарем, письменником, писали тексти. Мене його вірші надихали, це мій друг. Навіть колись хотів навчити його грати на бас-гітарі, щоб він грав із нами, але мало
- Як думаєте, що вам потрібно, аби повністю реалізувати себе у творчості?
- Завжди є якісь ідеї, є до чого прагнути. Ми все робимо самі, все за наш рахунок. Це досить затратно. Щоб записати якісну музику, треба цінувати роботу студії. Якби знайшовся спонсор для гурту, то нам було б набагато легше. Бо доводиться багато працювати, щоб реалізувати себе у творчості.
Стежте за діяльністю гурту на ютуб-каналі та ФБ-сторінці.
Розмовляла Оля Богославська
До теми
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- Урок мужності від закарпатських гвардійців: дрони, медицина і натхнення
- Від фізика до снайпера. Як шкільний вчитель став невидимим воїном Нацгвардії
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Петанк як реабілітація: в Ужгороді пройшов тренінг для фізіотерапевтів
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Може летіти на відстань до 7 км: волонтери "Руху підтримки закарпатських військових" виготовили дрон "Горгона"
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- "Моє завдання як оператора БПЛА — збереження особового складу та захист держави" — нацгвардієць Мар’ян Витязь
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
- «Після того, як ми побачили ті звірства, які вчинили росіяни в Бучі, Бородянці, Ізюмі, головне для нас – не стати такими ж, як вони» Історія капелана Андрія
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
До цієї новини немає коментарів