“Вогник”: ужгородські рятувальники відкрили інтерактивний клас для навчання дітей правилам безпеки

Клас безпеки “Вогник” для навчання дітей правилам безпеки відкрився на базі пожежної частини на вулиці Кармелюка в Ужгороді. На заняття можуть прийти діти від 3 до 16 років, самостійно або групою з садочка чи класу — розповіла Varosh речниця Управління ДСНС на Закарпатті Наталія Батир.
У спеціально обладнаному приміщенні працівники Управління намагалися відтворити не лише ситуації з протипожежної безпеки, а й усі напрямки, в яких залучені працівники ДСНС.
— Є куточок гірських рятувальників, тобто діти можуть навчитися в’язати альпіністські вузли — це першочергове, що треба знати як туристу, так і гірському рятувальнику, — пояснила Наталя Батир. — Є куточок групи радіаційного і хімічного захисту. Тут навчаємо, як демеркуризувати приміщення, якщо ви розбили ртутний термометр. Це в нас дуже часті виїзди, тому говоримо про це з дітками. Є в нас костюми хімічного захисту, маски, рукавички, розповідаємо їм про хімічні небезпеки. Є ще куточок піротехніків, де ми зімітували таку зону зі штучною травою, щоб діти могли зрозуміти, що не кожну міну можна побачити в траві. Металошукач, до речі, справжній, викликає найбільше захоплення в дітей після куточку вогнеборців.
Речниця рятувальників розповіла, що в кімнаті є ще й куточок водолазів (там є дитячі маски, ласти) та пожежників, де в умовах, максимально наближених до справжніх дітей навчають, як погасити пожежу, яка може виникнути через несправні побутові прилади. За словами Наталі Батир, таким чином діти можуть зрозуміти, як це — бути пожежником і вчаться, як поводитися, якщо ти опинився в приміщенні, де виникла пожежа. Тобто, навчаємо їх, граючись, — сказала речниця.
Заходячи в клас, діти одразу перевдягаються у пожежну форму дитячих розмірів і стають “пожежниками”. В кінці заняття малечі бонусом готують візит до справжньої пожежної частини на 1 поверсі будівлі. Якщо машини не на виїзді, то вже справжні вогнеборці покажуть автомобіль, дозволять посидіти, натискати на різні кнопки, увімкнути сирени тощо.
— Заняття триває близько 2 годин, залежно від кількості дітей, — пояснила речниця. — Ми стараємося не набирати великих груп, збираємо до 15 дітей, щоб мати можливість приділити час кожному.
Класи безпеки є в Чопі, в Тячівському, Мукачівському районах, але, зі слів речниці, вони не такі повні і яскраві, як в Ужгороді. Відкрили інтерактивну кімнату за сприяння польських колег-рятувальників. Торік наші рятувальники їздили до Польщі перебирати досвід і побачили такий клас. Частково профінансувало обладнання класу безпеки в Ужгороді Міністерство закордонних справ Польщі.
— В Польщі дуже розвинений добровільний рух і дітей навчають добровільному пожежництву з малечку, — пояснила Наталя Батир. — Ми працювали в цьому напрямку, в нас є класи безпеки в школах, але серйозних, масштабних занять в інтерактивному просторі, так яскраво наповненому, який охоплював би всі напрямки нашої діяльності в нас не було.
Наразі заняття відбуваються, тільки-но набереться група. Звертатися і записуватися на заняття можна, написавши на сторінку Управління ДСНС у Закарпатській області у будь-якій соцмережі.
Фото Катерини Петруньо та зі сторінки Управління ДСНС у Закарпатській області у Фейсбуці
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів