На Хустщині значно зросло виробництво бринзи за рік

Збільшення кількості виробництва бринзи – результат діяльності Асоціації вівчарів, яка працює над популяризацією традиційного продукту та підвищення престижності професії вівчаря.
За словами Інни Пригари, представниці Асоціації вівчарів Хустщини, за рік також суттєво розширено мережу реалізації бринзи, – зараз, окрім, власне, Хустського району, вона продається в Ужгороді, Мукачеві, Києві та Львові.
«Під час спільної роботи над вдосконаленням продукту, ми покращили якість бринзи та термін її зберігання. Крім того, розширили мережу продажів та отримали чудові відгуки споживачів із усієї країни», – зазначає Інна Пригара.
Цьогоріч також хустські вівчарі змогли реалізувати перші партії ягнятини. Крім того, Асоціація працює над питанням вигідного збуту вовни.
У 2020 році вівчарі планують провести вже другий фестиваль «Бринза Хустщини». На зустрічі обговорили основні деталі організації свята та визначались із датою, воно відбудеться 10 травня. Організатори планують змінити локацію для проведення фестивалю та додати нових родзинок до програми фесту.
Також у планах хустських вівчарів – видання книги про традиції вівчарювання у Карпатах. Над збором матеріалу Асоціація почне працювати вже цієї зими. Це видання має стати візитівкою вівчарства як ремесла і знайомити читачів зі світом традиційного сільського господарства у Карпатах.
Довідка:
Асоціація вівчарів Хустщини заснована у квітні 2017 року. Це перше професійне об’єднання вівчарів, що створене без залучення влади, грантів чи міжнародних програм. Все зроблене – тільки завдяки вірі у спільну справу, ентузіазму та власним коштом. Асоціація працює над збереженням традицій вівчарства та виготовлення автентичної овечої бринзи.
Джерело: Zaholovok.com.ua
До теми
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Від солдата до командира зенітної батареї. Історія медика із Мукачева
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
До цієї новини немає коментарів