У французькому містечку пошили український прапор і збирають допомогу для воїнів-закарпатців

Підтримка народу України у боротьбі з російським агресором з усього світу просто неймовірна! При чому допомагають нам не лише уряди країн великих і малих, а й звичайні мешканці. Збирають, надсилають необхідні речі для українських воїнів, і для вимушених переселенців, - пише Mukachevo.net.
Сьогодні наша розповідь - про маленьке містечко Saussines (воно розташовано на півдні Франції, близько 1000 жителів). Коли там почули про карколомний напад на Україну, місцеві мешканці вирішили одразу - треба якось підтримати українців! І першим таким жестом підтримки став прапор України, які люди змайстрували власноруч - з маленьких клаптиків тканини. Цей прапор вже майже рік "подорожує" містечком - і постійно змінює свою локацію. Його вивішують на балконах, на вікнах небайдужі французи. Дуже символічно, дуже тепло і гарно!
Місцева мешканка Юлія Сміскал організувала також збір коштів для українців. Перший такий збір відбувся під час традиційного ярмарку, куди приїздять фермери та підприємці з усієї округи - продають сири, мед, вино, хліб - все що виготовляють власними руками. Під час такого заходу вдалося зібрати 200 євро для бригади ТРО, де боронить нашу рідну землю Влад Товтин, відомий гід з Ужгорода. Ці гроші були необхідними для покупки нових колес для автомобіля бригади. Але врешті-решт зібрали стільки, що купили нову автівку!
А у теплій Франції вирішили, що слід знайти подібне містечко в Україні, куди надсилати допомогу. Дивилися на приблизну кількість мешканців - вибір прийшовся на село Яноші, що біля Берегова. А оскільки у Берегові знаходиться волонтерський центр (Берегівський громадський Центр «Кожен Може Допомогти"), то зконтактували з ними. І надіслали ще 500 євро.
"Ми провели акцію під назвою "Тепло для України" - збирали кошти для теплогенератора, щоб українці взимку не замерзали. Але почули, що ви збираєте гроші для тепловізора, який необхідний вашим воїнам на передовій. Тож ми не проти - це теж від слова "тепло". Ми бажаємо вам одного - Перемоги і мирного життя! І знайте, що у вас є вірні друзі у Франції", - написала Юлія волонтерам із Берегова.
До теми
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- IT-кластер Закарпаття: три роки розвитку, стійкості та інновацій
- «У мене дома молодший брат, йому 6 років. Я воюю за нього…» Історія Артема, бійця 128-ї бригади
- "Провина євреїв була лише в тому, що вони євреї": історія порятунку єврейського хлопчика на Закарпатті під час Голокосту
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
До цієї новини немає коментарів