У французькому містечку пошили український прапор і збирають допомогу для воїнів-закарпатців
Підтримка народу України у боротьбі з російським агресором з усього світу просто неймовірна! При чому допомагають нам не лише уряди країн великих і малих, а й звичайні мешканці. Збирають, надсилають необхідні речі для українських воїнів, і для вимушених переселенців, - пише Mukachevo.net.
Сьогодні наша розповідь - про маленьке містечко Saussines (воно розташовано на півдні Франції, близько 1000 жителів). Коли там почули про карколомний напад на Україну, місцеві мешканці вирішили одразу - треба якось підтримати українців! І першим таким жестом підтримки став прапор України, які люди змайстрували власноруч - з маленьких клаптиків тканини. Цей прапор вже майже рік "подорожує" містечком - і постійно змінює свою локацію. Його вивішують на балконах, на вікнах небайдужі французи. Дуже символічно, дуже тепло і гарно!
Місцева мешканка Юлія Сміскал організувала також збір коштів для українців. Перший такий збір відбувся під час традиційного ярмарку, куди приїздять фермери та підприємці з усієї округи - продають сири, мед, вино, хліб - все що виготовляють власними руками. Під час такого заходу вдалося зібрати 200 євро для бригади ТРО, де боронить нашу рідну землю Влад Товтин, відомий гід з Ужгорода. Ці гроші були необхідними для покупки нових колес для автомобіля бригади. Але врешті-решт зібрали стільки, що купили нову автівку!
А у теплій Франції вирішили, що слід знайти подібне містечко в Україні, куди надсилати допомогу. Дивилися на приблизну кількість мешканців - вибір прийшовся на село Яноші, що біля Берегова. А оскільки у Берегові знаходиться волонтерський центр (Берегівський громадський Центр «Кожен Може Допомогти"), то зконтактували з ними. І надіслали ще 500 євро.
"Ми провели акцію під назвою "Тепло для України" - збирали кошти для теплогенератора, щоб українці взимку не замерзали. Але почули, що ви збираєте гроші для тепловізора, який необхідний вашим воїнам на передовій. Тож ми не проти - це теж від слова "тепло". Ми бажаємо вам одного - Перемоги і мирного життя! І знайте, що у вас є вірні друзі у Франції", - написала Юлія волонтерам із Берегова.
До теми
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- Цензура часів СРСР, листи з Індійського океану та впізнаваність голосу. Осип Лобода про роботу на радіо на Закарпатті
- Жіночий клуб «Натхненна» – простір, де жінки разом відпочивають і розвиваються
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
- «Війна колись закінчиться, мої рідні повернуться в Україну, і я знову піду будувати хмарочоси…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Ми всі розуміли, що виконуємо свій обов'язок": нацгвардієць Сергій Зайченко розповів про оборону під Покровськом
До цієї новини немає коментарів