На Закарпатті на обліку перебувають 389 хворих на СНІД

Як повідомили в пресцентрі відомства, станом на 1 січня цього року на диспансерному обліку перебувають 1147 ВІЛ-інфікованих осіб (із них 389 – хворі на СНІД), дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, – 75. Показник поширеності ВІЛ-інфекції на 1 січня становив 92,2 на 100 тис. населення проти 65,8 станом на 1 січня 2022 року, а СНІДу відповідно – 23,9 проти 31,3 на 100 тис. населення. Зростання показників захворюваності відбувається, зокрема, й через міграційні процеси у державі. Найбільша кількість осіб із ВІЛ-інфекцією зафіксована в Хустському, Тячівському, Мукачівському районах та Ужгороді.
Що стосується епідемічної ситуації з туберкульозу, то в Закарпатській області вона напружена та з певними коливаннями показників. Зважаючи на складність епідемії цього захворювання, за останні роки в регіоні впроваджена нова стратегія протидії недузі, сучасні підходи до організації виявлення, діагностики, лікування захворювання, адаптовані до міжнародних стандартів. За рівнем захворюваності у 2022 році область посідає четверте місце в Україні. Захворюваність на нові випадки та рецидиви туберкульозу на Закарпатті минулого року збільшилася в порівнянні із 2021 роком на 24%: 927 осіб із новими випадками та рецидивами туберкульозу проти 748, виявлених у 2021 році. Крім того, серед внутрішньо переміщених осіб медики виявили 38 пацієнтів із туберкульозом (4,1%).
До теми
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- «Хочу знову підіймати український прапор на змаганнях — як в Україні, так і за її межами». Боєць стрілецького батальйону поліціії на псевдо Слон
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Декомпресія в горах: як закарпатські гвардійці відновлюють сили після фронту
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- «В дитинстві я лазив на стрімкі скелі за едельвейсами, а тепер ношу едельвейс на шевроні нашої бригади…» Історія Степана, бійця 128-ї бригади
- Археологи завершили розкопки у Мукачівському замку "Паланок". Знайшли унікальні артефакти (ФОТО, ВІДЕО)
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
До цієї новини немає коментарів